Верховна Рада 249 голосами 13 квітня ухвалила в цілому
рішення переписати бюджет країни на 2020 рік . Нові цифри розробили з огляду на
скорочення ВВП на 3,9%, падіння доходів на 120 млрд грн і зростання дефіциту
держбюджету.
Рішення підтримали 226 нардепів від "Слуги народу"
і 15 членів групи "Довіра".
 |
| Фото ілюстративне з вільного доступу інтернету |
Українців у 2020-му чекає подорожчання долара, істотне зростання
цін і масштабна економія. Зарплати чиновникам, нардепам та держменеджерам
уріжуть, а громадяни зіткнуться з безробіттям і падінням доходів. Економіка
вперше за кілька років істотно скоротиться.
Детальніше про те, як і для чого переглянули бюджет країни, розповів OBOZREVATEL.
Новий макропрогноз
ВВП (прогноз на 2020 рік) скоротиться на 3,9%;
ціни зростуть на 8,7% (раніше планували 5,6%);
курс гривні становитиме 29,5 грн/$ (замість 27
грн/$);
середня зарплата за місяць – 11 тис. грн (з
урахуванням інфляції не зміниться, як порівняти з 2019 роком);
рівень безробіття – 9,4% (на 1,3% процентний пункт
більше, ніж у 2019 році);
доходи бюджету скоротяться на 120 млрд грн;
дефіцит бюджету може зрости учетверо (понад 200 млрд
грн).
Зважаючи на оновлені показники, виконати бюджет на 2020-й
неможливо. Водночас у пояснювальній записці до описаних змін додали: вже з
другої половини року очікується відновлення економічного зростання та його
пришвидшення упродовж наступних років.
Що та як змінять:
освіта та наука – мінус 3 млрд грн;
пільги та субсидії – мінус 8,2 млрд грн;
Державний фонд регіонального розвитку – мінус 2,6 млрд
грн;
Держслужба статистики – мінус 1,2 млрд;
Міністерство розвитку громад та територій – мінус 1,8
млрд грн;
Міністерство культури – мінус 7,2 млрд грн;
охорона здоров'я – мінус 922 млн грн;
Державне агентство інфраструктурних проєктів – мінус
959 млн грн;
збільшили на 2 млрд грн доходи держбюджету від Нацбанку – з
40,7 до 42,7 млрд грн;
зменшили бюджет на Фонд боротьби з коронавірусом – з
97,06 млрд до 64,67 млрд грн;
збільшили витрати на виконання рішень судів міжнародних
інстанцій (на 1,08 млрд грн);
виділили 4,9 млрд грн на Фонд регіонального
розвитку;
обмежили місячні доходи керівникам, членам наглядових рад,
нардепам, суддям і прокурорам – не більш як 47 тис. грн на місяць.
Кому уріжуть зарплати
На період карантину судді, прокурори, чиновники та навіть
народні депутати повинні отримувати зарплати в розмірі до 10 мінімалок (47
тисяч гривень) – йдеться в документі.
"Зазначене обмеження не застосовується під час
нарахування заробітної плати особам, які безпосередньо задіяні в заходах,
спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію
спалахів, епідемій і пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, що
спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів
щодо забезпечення національної безпеки та оборони, зокрема в Операції
Об'єднаних сил (ООС)", – йдеться в оновленому бюджеті.
Що змінилося з попереднім проєктом
Фонд на боротьбу з коронавірусом знизили на 2 млрд (тепер
64,9 млрд грн);
аграріям повернулися дотації в розмірі 4 млрд грн (хотіли
2,5 млрд);
на Національну службу здоров'я виділили 15,8 млрд грн;
на 29,7 млрд грн збільшили бюджет Пенсійного фонду;
на обслуговування держборгу виділили додатково 3,3 млрд грн.
Знайшли гроші на аграріїв і біатлонний комплекс.
Незважаючи на урізання витрат, деякі необов'язкові витрати
залишили. Наприклад, новий бюджет передбачає виділення міській раді Яремчого в
Івано-Франківській області 70 млн гривень на будівництво біатлонного комплексу.
Також залишили 4 млрд грн для аграріїв. Ці гроші як
підтримку традиційно отримують українські агрокомплекси.
Перегляд головного фінансового документа в такому вигляді не
підтримує опозиція. Наприклад, п'ятий президент Петро Порошенко заявив, що
пропозиції уряду щодо секвестру бюджету знищують досягнення реформ, які
впроваджувалися протягом 2014-2019 років – зокрема децентралізації, реформи
освіти та медичної системи.
"131 млрд зовнішніх запозичень української держави
базуються виключно на кредитах міжнародних фінансових організацій, насамперед
МВФ. "Європейська солідарність" була де-факто єдиною політичною
силою, яка вимагала, щоб розгляд пропозицій щодо секвестру бюджету, який
зробила влада, обов'язково передував розгляду банківського закону, який є в
переліку питань отримання Україною траншу МВФ та у справах захисту України від
дефолту", – нагадав Порошенко.