Юхниця Євгеній Леонідович
Народився 14 квітня 1965 року у місті Жмеринка Вінницької області.
Євгеній Юхниця закінчив середню школу м. Жмеринки у 1982 році зі срібною медаллю. Завжди відрізнявся працелюбством та жагою до навчання. Особливий вплив на нього, як і на весь його клас, справила вчителька математики Цина Ісааківна Кривошея. Завдяки їй Євген стає переможцем міських олімпіад з математики. З 7 класу — переможець юнацьких чемпіонатів з шахів у м. Жмеринці.
У 1982 р. вступив до Харківського інституту залізничного транпорту. Після першого курсу був призваний до рядів збройних сил на 2 роки (1983–1985.
У 1985році Євген продовжив навчання у Київському інституті харчової промисловості. У 1987 році він перевівся до Київського інституту народного господарства ім. Коротченка, після успішного закінчення якого отримав спеціальність «Економіка промисловості».
1999–2001 — навчання у Московському літературному інституті ім. Горького. Серед викладачів були відомий письменник Олександр Зінов'єв (автор дослідження «Зияющие высоты»), поет Юрій Кузнєцов та інші.
2003–2005 р.р. — Євген Юхниця багато їздить Україною з літературними виступами, інтерв'ю на телебаченні та радіо.
Спеціаліст зі створення та використання новослів'я, засновник приватних тематичних і синонімічних словників. Вільно володіє українською, російською, французькою мовами, розуміє та розмовляє англійською та німецькою.
Видані книги:
1997р. — поетична і драматургічна збірка «Жіночий бунт, або Нові герої»
2005 р. — поетична збірка «Сценами різноголосно» (рос.)
2013 р. — поетична збірка «Мозаїка метафор — сюжети і характери».
Нагороди:
2004 р. — Почесна грамота прем'єр-міністра України
2005р. — присуджено звання «Заслужений економіст України»
2015 р. — лауреат літературно-художньої премії ім. Андрія Малишка
2020 р. — низка нагород:
— подяка Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
— почесна грамота Київського міського голови;
— грамота Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України;
— почесна грамота Вінницької обласної державної адміністрації та обласної Ради Вінницької обл.;
— орден "Трудової слави" від Всеукраїнського галузево-аналітичного центру;
— медаль "За гідність та патріотизм" від Всеукраїнського об'єднання громадян "Країна";
— медаль "За служіння мистецтву" від Всеукраїнського об'єднання громадян "Країна".
Вірші Юхниці Євгена Леонідовича
У ХХ столітті українці пережили три масових голоди: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років геноцид українського народу, який здійснювався радянською владою.
- Чому, чому мамо́, не вивезла мене
До Праг, чи Мюнхенів із кладовища-вулиці?
Ти ж тиждень, як вже вмерла... Мене́ – розпне?
Як ту надуту тітку... - снилась...в маслі й булочці...
Петро? Ти спиш? Іду в сільраду...братик – спи!
Попро́шу виїхати десь на інші села.
Я вмію, знаю і косу, і ціп й серпи!
Ну, вже пішла. Та ти не смикай, чуєш, стелю...
- Чекай, сестра? Скажи: у всіх царів
Селяни й діти мруть, як в нас в селі щоденно?
Сестра не чула – десь пішла. Й чомусь вгорі,
Здавалось братику, ситніше жив хтось певний...
*************************************************
Не
всі тримались найсуворівшого посту.
Стражданням
співчувати на собі - не просто.
Остання
трапеза в четверг, щоб причаститися,
Й
у Страсну п’ятницю торкнутись плащаниці.
Сусід
же в нас, весь піст – здоровкається першим.
Донька
й вказала: «Ось – святий, дивись – сердешний…»
*************************************************
«Святити
пасоньки он-лайн, й не наражати
Себе
і рідних на ковідну небезпеку!»
Та
натщесерце, йдуть віряни стихло й в шані
В
костьол прикрасити вівтар квітками щемко.
Спитавсь
у пані: «Йде́те й цього року?», -
Жінка.
Сказала:
«Так. Костьол обійду, й ніби - ліки»
***************************************************
У
кого був до цього великодній сповід,
Причастя
при́йняти католикам можливо.
Й
сестричка двоюрідна маминої крові
Пішла
ще звечора на вранішню молитву.
А
дзвони закликають ясно до Літанії.
Переродитись,
пережити, як востаннє…
І
тут я, з кошиком, де – м’яско, й м’яско в м’яску.
Чекаю,
як Отець окропить… Й молю ласки.
***************************************************
Морковками
і кроликами паску
Оздобила з яєчком тітка Феня.
Прояснення,
як вища Божа ласка –
Після
Костьолу за столом – сім’єю, з неньою!
На
тацях – тільки все освячене, та спершу -
По
скибці запашної пасоньки від тещі.
****************************************************
На
пасху врублене поліно – й через десять
Тихеньких
років може раптом загорітись.
Та
люди різні, й чути часом гу́пки й вереск
Двуручок
і ножівок по-сусідськи звідкись.
Великдень,
спершу – розуміння й неосуда.
До
терцій неба - у свій час приходять люди.
***************************************************
На
службі, біля батюшки ,
В
поклонах дядько й тітка.
Великдень,
і хазяєчки -
Із
кошиками з тіста.
…
А схилені додолу, хутче
Ховали
оченьки від учнів,
Яких
у церкву не пускали
За
комуністів. Пасха – й жалі…
****************************************************
Великдень,
серцем-сонцем в куполах
Повітря
вранішнє прозоре відбивається.
Й
піднесення у тілі і свічках –
І
незатьмарені, мов янголятка-красені,
Рід
зносять над буденністю в літа.
…Нас
робить кращими освячена вода.
І
шепіт вірі: молодий, і молода…
****************************************************
Не
всі навчились Паску
В
сучасності пекти.
Дизайнить
хто ще з казки,
В
кого́ – ай-ті батьки.
В
лавка́х, близнят жовткових,
Як
в діжках – огірків.
…Аби
її й там - з любов’ю,
Як
в бабці, в теплоті…
*****************************************************
Ковбаски,
й сальтисончику,
Запечений
ошийок
Матуся
для синочка
Спекла
і освятила.
…Та
не прийшов. Бо зайнятий.
Все
– на столі. І ліки.
Насмажене,
покаяне
Не
склалось в холодійку.
А
Паску – у віконце:
Нехай
погріє сонце.
*****************************************************
З
«помадкою», в глазурі,
Великі
і манюсі
В
печі пече: в каструльках,
Горшках
- Паски́ бабуся.
У
кожній – побажання-
Життя,
і …ви́стояти!
Й
родзиночками - вдячні
Записочки,
намистами.
Ось
стала поза хатою,
Думки
– ляск-гул качок:
…Як
Па́ски б передати
В
АТО на передок*
.
*Передо́к
– передня лінія фронту.
**********************************************************
…Перший
Великдень без супружника і батька.
Вдова
– розтрощена і зібрана... Дитина ж...
Бабусь
покликати? Знайомих? Забалакати?
От
як з дитиною поводитися стишлою?..
І
«похованку» – і ховає й дістає на стіл,
Де
Паска з милою ковбаскою домашньою
Повітря
створять із смачненького, із радості,
Яку
навік в сім,ї забрав «царьок» негашений...
**********************************************************
Сперечаємось
з дружиною у всьому,
Крім
відношень до тарифів на електрику.
Тобто,
тут ще більш палаємо соломою,
Але,
на одному боці! Та́ ще етика.
…В
сім’ї теж – ціни, пільги, дзьобами в чуби́,
Й скасування надій, й свої зони доби…
*******************************************************
Аби
не сплачувать грабіжницькі тарифи,
Суспільство
має мати лідерів й людей,
Які
не мають заробітку зліва, сти́ха –
Тому
й на страйк підуть без остраху з грудей,
Що
- не ув’язнять податкові їх шерифи.
*******************************************************
Чатую
рахунків за сніг,
Й
за труби за газові,
Які
я провів за «свої»,
На
зароблені - м’язами.
Ще
б тещі оце надіслати
За
ви́наймання́ її донькою,
З
якою ми в шлюбі з ой-йойками -
Моєї
одну́шки… Не сплатить?..
…А
за моє а́вто парадне?
.*************************************************
Ми
в кишенях і чоботях
Газ
- в будинки, човником.
Можем
й дров ще наколоти
Зі
столів чиновників.
****************************************************
Ломбардам
всі знайомі кволі і похилі.
Хто
– нагороду занесене за бій, чи ти́льну.
Хто
– речі пам,ятні …аж давиться і плаче.
І
з ними продавці і скупники – терпляче…
Немає
сили президентської в нас поки,
Щоб
повернути все накрадене жорстокими…
Там
– давні друзі. Ті – потрібні. Ті – в диктаторів.
Ті
– ще сильніші. Ті – в мундирі і сенатори…
Найбільш
цинічно залунали свіжі вимови:
«Щоби
нащадки своїх прадідів утримували…»
…Тобто,
державник, за зароблене народом
На
зарплатню прав має? Пенсіонер – в болото?.
************************************************
Як
тридцять років крали Фонд Пенсійний,
То
з чого нам, пого́рбленим, платить?
Вбиває
ще і лицемірство синє:
Сказали
б чесно - так і так, нема, й мотив.
…Чи
від комунальних вивільнили б, кукловоди…
Зібрали
в мілку заводь всіх, й спускають воду.
**************************************************
( «До 35 річчя чорнобильської трагедії» )
А
спочатку вікна у гелікоптерах
Над реактором пілоти відкривали.
Всім
- нудота, після, і сумні істерики.
Відчорнобильські
симптоми з вітру, з балок -
Вчили
перших відчайдухів виживати.
…Готувались
до відряджень делегати.
Розвертавсь
Чорнобиль – на світи в атаку.
І
не знає поки ще ніде ніхто –
Як
відновлювати український код,
Під
яким жилось нам сито і усміхнено,
Поки
нам «…допомагати» не намріяли,
І
не вве́ли - бомбо-поміч на город…
**************************************************
…Весь
метал зрізали й повивозили.
Лише
хвіртка іржава одна
На
пустому подвір’ї колгоспному
Хапунам
не прийшлась, бо ...страшна.
У
війну мародерів розстрілюють.
Але
хто б так чинив у Чорнобилі?
Й
може, зараз – часи не ті, вмілим?
Нині
– пруть по кишенях зомлілих
На
Донецько-Луганських роздробах?
Променевим
теплом, батареї -
Гріють
чесних, порядних ідейних?
З
чавунів, павуки радіацій,
Стали
частками нас, різних націй.
******************************************************
Ні
привиддя, ні примари,
Ані
ворога з кастетом….
А
прозорі яничари
Більш
підступні арбалетів.
…І
рогівку і легені
Палять,
що не відновити.
Ізотопища
скажені
Викосили
людоцвітів.
Що,
Чорнобиль - наша перша
Зустріч
з вірусним кортежем?
От
скажіть: майбутні війни
Людства
– нерозпізнавальні?
Наче
– кисень, друзі, тіні,
А
то – смерч бомбардувальний.
***************************************************
На
пів лиш метра об’їжджав асфальтик - бусик,
Коли
назустріч йшли дорожні укладальники.
І
вже на КПП чорнобильському струсному -
Пуд
радіації знайшли перевіряльники.
…Водій
мив колесо і бризковик годину.
Й
подорожуючі пірнали у кофтини,
Коли
їм вітер, що здійма з лісів частинки,
Їх
підвівав під рукави, штани, за шийки.
******************************************************
Будинки,
наче привиди сліпі,
Очницями
травмованими нишпорять,
Як
зрізані кульбаби на серпі,
Колись
– підстави зватися: «Престижами»!
…Тепер,
з коронавірусних людей -
Нікому
не потрібні нирки й шкіра.
Й
з будиночків, чорнобильських речей,
Заїнфікованих
промінням смертних вирів –
Ні
дошки, ні цеглинки взяти щиро…
P.S.
Прокаже́ними
стоять оселі в чорному.
…Мріємо
їх закопати, в щит загорнені...
***************************************************
А
ревнували ж, прип'ятців, із інших станцій
За
зарплатні, інфраструктуру і дозвілля.
Передбачали
бабці, кажуть, ще тоді: «За цяці
Тут
дармові, за виселення сіл*, полон довкіля -
Наплачуться
наїхавши й сіяючі.
…Й
тепер за це писати й говорити -
Ще
неполіткоректно й невіддячно.
Додав
хтось: «Тоді всі міста режимні
І
забезпечувались й фінансувались жи́рами.
…Блищать
вогнем відрікшнимсь пасажирам -
Шибки,
ущерт покоцані презирливо.
*Для
будівництва Чорнобильської атомної станції були конфісковані родючі землі у
сотні сільських совхозів, десятки сіл були повністю перевезені на нові місця.
Колись шикарне розташування розв'язки річки Прип'ять було віддане у
користування режимного міста срср-івського керування.
**************************************************
І
цього, замкненого року, плутень-квітень
З
весною плутає тут зимку через день:
То
сонцем топить в рідину асфальтобітум,
То
вітром з Півночі рве поліетилен.
…Садки,
раніше, у мороз, ми рятували
Густими
димними, із листя й тирси, купами.
Тепер,
й палити заборонено, й дим вдалий
Не
стелиться й не захищає грушко-клубики.
Ще,
шланг з форсунками тумани розпорошує,
І
зігріває плодові дерева – площами.
…Світ
– кольорами понавчилися туманити,
Як
цвіт у квтні дачі ніжить …океанами.
************************************************
Трава
чорноби́льник, у назві Чорнобиля,
Не
тільки одна чорна дійсність.
Й
трава забуття - вкрила труючим попілом,
І
вдо́ва трава – сім’ї тріснула.
…Гіркий-найгіркіший
у світі, полин,
Який
називають й чорно́бильником:
Повів
місто-човен в прозорий токсин…
Навічно?
Чи ні… Думки-хроніки.
А
назви – й крекочі й грюкочі.
Хто
знає – яка напророче?
У
«Біблії», слово «полин» - покарання,
Суд
Божий, нічого пристойного.
Таке
нам зустрілось на долі востаннє?
Чи
в кожного – сво́ї Чорнобилі?
***********************************************
Й
червонокнижні коні Пржевальського,
Де
Прип’ять, не забуті бракон,єром.
Їх
везли на Чернобильські тераси,
А
хтось цинічний - із ружа, з вольєра.
Вовки
їх не загризли, й лише люди…
Втручаємось
в природу знов, приблудами…
*********************************************
Хто
- самосе́л тут у відчуженні – не ясно.
(Так
звали тих, хто повернувсь в хатинки зразу)
Тепер,
в Чорнобилі, як на черешні – рясно
Від
зграйок диму з коминів надвечір з маслом.
…Так-так!
…верталися, й на літо, і нишком селяться…
Й
заборонила вже законами Держава.
Та
люди, знаєте, в нас, творчі, поселенницькі:
І
в Києві – «хатинка», й тут в заплавах...
А
що? Електрика - є! В лавці, їжі - всякої!
Лиш
алкоголь - годинка ввечері…, та в барі
Столи
на місяць заброньовані гуляками
Земля
не може без життя! ..й після аварій…
«Ковіди,
- кажуть самосели, - в нас - не живчики!»
Курортна
зона, для сміливців… Зайчик, річка…
************************************************
Так
дороги будували в нас - до Євро.
А,
ще Вінницькі за віп-прем.єра Гройсмана.
…Від
КПП Дитяток* – на Чорнобилі
Шурують
широченими портьєрами,
Чи
килимами-стадіонами поло́сними
Асфальтові
багатосмужки-колії…
Щасливі
екскурсанти, які бачать
Аврали
будувань автодоріг.
«Це
хтось тут бізнеси планує, й міжнародні?», -
Зашепотіли
мандрівниці шарудя́чи.
А
я радів по-справжньому, як міг -
Стежинам
в Україні грандно-модним!
*Смт.
Дитятки – початок зони відчуження Чорнобильської території
*******************************************************
Так,
увага: пропонують спостережливі!
Хто
товар, незнаний публіці, захоче
Найвідомимшим
зробити на безмежжі –
Є
ідея, є підказка заохоча:
Бо
…безбанерні міста - Чорнобиль й Прип’ять.
(Так
Держава зберігає пам,ять, біль…)
А
туристів, як у снігопади сипить..
Іноземців
з кінокамерами – хвилі…
Та
хто марку свою там розставить мудро,
Стилізовано
– розкрутиться за місяць!
Перетяжками,
бігбордами, натурами,
Блимко-лайтами,
насте́жечними рисками…
…Так,
цинічно. Але і локдаун – цинік.
Всім
нам заробити б дати. Всюди.
І
відновлять тоді і хатки і сіни.,
Зали
і привілля ...в позитиві люди.
********************************************
Із
фотокартки усміхається дівчисько,
Якій
попереду весілля, й ми в колисці.
Село
і місто, і служіння, і ремонти.
Десятиріччями
- оглушні гами, ноти.
Підхожу,
а волосся зібране сріблясте:
Ще
зранку порається мама, очі - ясні
І
нестаріючі, неначе з фото класу.
*********************************************
Як
і сини, син десь далеко за кордоном.
Дзвінка
чекає мати, ходить з телефоном.
І
сподіваннями напружені години.
Їй
щось говорять-повертаються рослини.
А
мама доброю молитвою пророчою -
За
дальню долю, за таланисту шепоче,
Так,
як бажала б щастя, якщо був би - й поруч…
Співають
досвіта пташки
Так
ми б - до мамць...
То
роздуми-торішняки,
Іконостас.
Звертаємось
до Бога, мами,
Лиш
коли
Затоптані чи лихварями,
Чи
злом злим.
Та
просто дякувати мамі,
Хоч
– щодня!
Соромимо́ся
терпко, ламко.
…Незнання…
*****************************************
--А
з мамою і на рибалку й на футбол?
--Та
мам, не всі ж такі, як ти - рухливі…
--Так,
вмовили, йду з Вами, як там - гол?
--Тобі
ж сподобалось «на рибі» у кропиві?
І
на футболі разом як покричимо!
--Вдянетесь
тепло – купимо по «ескімо», -
Сміється
мати, і три светрика – у сумку.
А
діти їй на шию – шалик довгий клубний!
**********************************************
Бузковий
стиглий аромат
Спадає
на завулки бризами.
Простуки
грайних ноженят
Рядок
схвильовує сюрпризами.
Ефірні
магії сільські,
Шляхам,
парфумні скрипалі.
***********************************************
Як
зміни з ночі на світанок –
Її
поява-рухоніжність,
Яка
іскрить пружинні стани
Й
мою руду зніяковілість.
…Вологу
чується з повітря.
Змагання
відчуттів і такту.
А
на ногах - поемні гирі.
І
кров застигла …акробатом.
***********************************************
Ти
відчула мене, і знайшла.
І
приїдеш, якщо я з чола
На
вуста передам почуття, а не стримані струни.
Знаєш,
як я смак несоціально
Прагну
станом й інтелектуально
Й
насолодою п’ю, як весільні твої поцілунки.
*************************************************
Між
нами холод повернувся,
Як
при цвітінні черемшини*.
Питання,
погляди безглузді.
Заіндевіла
порожнина.
Весною,
кронами забарвлень -
До
…інших, спілими відтінками.
І
одночасно, ще б …куражень!
Одне
й для о́дного – щось, вчинками…
Але,
які надії арктикам у травні?
Та
не росло б - й листочка на похолодання!
*Народна
прикмета, що повертаються холоди під час цвітіння черемшини
*************************************************
Запаси
закруток закінчуються,
З
теплиць – пучки перших редисок.
Які,
наче і нелогічні,
Але
вітамінні, хрумтисті.
…А
почервоніла черешенька
З
налитих та ранніх заглядок…
І
більше - ніяких обмежень!
А
близькість до радощів з ягід.
Й
шпинатики – ніби з колисок:
В
салатиках – крутні-солісти!
*************************************************
Одяглись
топ-моделями дружньо
В
Україні плодові дерева.
Гілочки-початківоньки
пружні,
Мов
призначені тільки-но шефи,
Опановують
простір зворушено.
Під
дерева – ослони*, присядемо
Й
тонізуючими переглядками
Розбираємося
– хто в цю весну
Зацікавить
зігрійками-жестами
Під
хмелючими чічками*-фарбами.
*Ослін
– лавка, яку легко переносити
*Чічка
– цвіт, квітка
*************************************************
Списав
з інету у всенощну
Спів
солов’їний* пан Павло.
І
умикає на всю площу:
«Це
я приваблюю тепло:
Почує
пта́шкові пісні –
Й до нас, теплинька, по весні
Прийде
з руками розпростертими!
І
ми - на полювання за резервами
Багатих
сонць, відносин…
…Бо
є – самотні й досі…»
.
*Коли
у травні співає соловей - до тепла (прикмета)
*************************************************
Почекай,
йду, виходжу -
Там
де ти і безкрайя .
На
стежину помножень
Непорушених
таїн.
…Те,
що – я, і зі мною,
І
минуле й майбутнє -
До
твоєї лункої
До
планети …відчутій...
*************************************************
Почуття
без кордонів,
Без
вагань і ... без сорому.
Обертання
сезонні
Острівцями
прозорими.
…Сонячний
друже-травень,
Не
пали, та прискорюй
Пломінкі
незрівняння
Колихань
тонкопо́рих.
*************************************************
Як
вітру подих несміливий -
Метеликові
рухи.
Майбутню
квітоньку кропиви
Тонують
вуса-щупки.
Ховає
жальця, щоб метелику
Крихкому
не нашкодити.
...Гніздяться
літом карамелики
Гостинноньками-сотами.
*************************************************
Зігрітий
тілом, сноведіннями,
Приходить
леґінь-травеник*
Схотінками-палахкотіннями,
Чере́мхами
кудлатими.
Й
стрибнути босоніж в мураву -
Ми,
о́дне, перед о́дним.
Лоскотиками
то́ркогра́фій,
Симфоніями
грому.
*травник
– давня назва місяця травня
*************************************************
За
немитим захаращеним вікном -
Не
завжди бабуся, скручена і немічна.
Та
депресія, безвілля, та кіно,
Та
новини, і …не прибрані гніздеченьки.
….Як
чуже – й арендне скло, у шкрябках – тумби:
Меблі
теж - й покинутими жи́ють, й любо.
Коли
бачу вікна чисті і прозорі,
То,
здається, що за ними – щастязо́рі…
Ви́вільги сюрко́чать флейтою.
Серпокрилки трелять-інять.
Травень! З територій теплих -
В Україні птахи вільні
Заливаються капелою.
--Татку, а про що так щемно
Нам співає пташин гомін?
-Про те, як усім приємно
Повертатися додому.
*************************************************
Зубатого треваля* з океану
У гості запросили сом й карась.
Аби навчив, як чаплю в темних плавнях
Ловити, їсти й мати про запас.
…Бо чаплі й до міграції, і після -
Нестерпні зовсім до манюньок-риб.
Треваль же океанський, мов міністр,
Спочатку б – з корольків* почав малих.
--Нам і без чапель вистача людини, -
Булькоче сомик з ніроньки, сумний.
…Та чапля, кажуть, перелітна, сильна,
Їм – лікар на затоплених долинах*.
*Тревалі -тихоокеанська риба, яку зазнімкували
під час ловлі птахів стрибками над водою.
*Корольок – найменша пташка в Україні (з
інтернету)
*Чаплі сірі, перелітні птахи, зазвичай
виловлюють хвору і слабку рибу
*************************************************
Казарка чорна, рідкісна в Черкащині,
Залітний тип, чотири роки поспіль -
Верталась в приозерко Гришки Ба́шного,
Й була – як гордість для родини хлопа.
…Й ось, на п’ятий - в копанку сусіда!
Та ще й того́, з ким гиркались роки
Пан Гришка за джерела, сідала
Птахам й пірнаючим, за корм, гілки.
І підійти ж Гришко́ не може до казарки,
Бо псих, що зветься «Недовіра» - дробу дасть.
Той – в «Інстаграми» шле світлини качки-сварки.
Казки плете, як від Гришка́ – тіка й карась…
..А та – у смужках-поперечках, чорна чілка,
Надхвістя і підхвістя – грецький мармур,
Очами хитрими слідкує зі щілинок,
Як два сусіда чубляться за даму,
За неї, мандрівничку-річкопла́вку.
*************************************************
Повернутися додому на Херсонщину
Й тут загинути, як сірі журавлі*..
Пробачаємося у неділю прощену
Перед людьми ми, люди на одній землі.
…Ще до березня зліталися докупи.
Долетілі – так раділи, що нарешті…
..Пестициди ж від злочинців-птахогу́бів
Бродіфа́куми-отрути агрогу́бів –
Мали інший погляд на пташині вежі.
Українські люди вже тікають з дому.
Через голод, і ту ж хімію з ланів.
В нас тепер і сірі журавлі, як спомин?
…Як заробітчани, пам’ятні й мені.
*В заповіднику «Асканія Нова» виявили 61
загиблого птаха сірі журавлі, які занесені у Червону Книгу України
*************************************************
Фермерські гуси у жовтні
Ставили мітки в клітинках –
В напрямку злету в розгоні
На нижній Ніл, теплий взимку.
…Слухали клич диких, вільних
У ключі гусок й гусей.
Рухи їх майже ревіли
У хлівах, са́жах* з басейн.
--Батько, хвилюються фермери
За поневолених пта́шок?
--Як люди - різні, так й фермери.
Хтось й переймається тяжко.
04.05.21р. ( «До Міжнародного дня мігруючих
птахів» )
*Саж - (садок) називається місце в
хліві, клітка, де відгодовують гусей
*************************************************
Ще бруньок не було, а зорянка
У ліщині і заростях вільхи,
Як прикмета піднесень, веснянка,
Обирала гніздеченьку – стріху.
..А одна – у садку* в’є гніздечко,
На пеньочку, чи серед травинок
Біля щирих людей їй безпечно.
…А ви маєте вільну хвилинку,
Щоб послути співи малинівки*
*Зорянка (малинівка) Через знищення людьми
очеретів і заростів, зорянку останнім часом гніздуються у плодових садках.
*************************************************