Чому в естонських лікарнях з пацієнтів не беруть побори, або Медична система Естонії – орієнтованість на пацієнта і на благо здоров`я громадян

Швидка допомога, що спізнилася на виклик або не довезла важкохворого до лікарні. Лікарні, що спустошують гаманці пацієнтів, де  ледь не з самого порогу стаціонарного відділення хворого змушують придбати необхідні для лікування препарати, а ще шприци, лампочки для освітлення палати, мило, пральний порошок і т.д. І при цьому ніхто не дає  гарантії, що вас вилікують, а не залікують за ваші ж гроші до …смерті. Такі сьогоднішні  реалії нашої української медицини  із пострадянським обличчям, змінити яке, і ми на це сподіваємося,   допоможе медична реформа. Для України показовим у цьому плані є досвід Естонії, яка на шляху до Євросоюзу провела ряд реформ не заради реформ, а для кращого майбутнього і країни, і її громадян. Якою  на практиці є сучасна медицина Естонії? Як надається громадянам швидка та екстрена медична допомога, як лікують людей в естонських лікарнях? Про це українські журналісти ( серед яких була і головний редактор Токмацької міськрайонної газети «Таврія» Людмила Арман) змогли дізнатися не з чуток, а з перших вуст естонських лікарів і побачити все на власні очі у Таллінні, під час відвідин Медичного Центру Північної Естонії.

Основна цінність лікарні – орієнтованість на пацієнтів

Історія  Медичного Центру Північної Естонії сягає в радянське минуле, коли по всьому Радянському Союзу за типовим проектом будувалися типові лікарні. Столиця Естонії – Таллінн – не став винятком. По мірі розширення переліку медичних послуг до лікарні прибудовувалися нові корпуси, зокрема,  до олімпійської регати, що проходила в Естонії в 1980 році, був  побудований Центр швидкої допомоги. А в 2009 році за співфінансування Євросоюзу та Естонії споруджено хірургічний Х-корпус.  

Сьогодні  Медичний Центр Північної Естонії є однією  з найбільших регіональних лікарень Естонії, що пропонує медичні послуги за всіма лікарськими спеціальностями, за винятком очних захворювань і акушерства. Тут   працює понад 3900 чоловік - лікарів, медичних сестер, патронажних працівників, фахівців, основними цінностями яких є професіоналізм і орієнтованість на пацієнтів.

 До складу лікарні  входять сім клінік і 32 спеціалізованих центри, серед яких Центр швидкої допомоги з роботою якого нас познайомив його завідувач Аркадій Попов ( на знімку).

За його словами в Естонії є два основних етапи надання швидкої медичної допомоги: догоспітальний і лікарняний. Догоспітальний починається з дзвінка пацієнта про виклик швидкої.

Центр тривоги  на зв'язку

В Естонії усі дзвінки виклику швидкої потрапляють до Центру тривоги, диспетчер якого  приймає рішення про необхідність виклику, призначає його пріоритет і відправляє виклик найближчій вільній бригаді. Швидка допомога приїжджає на виклик оперативно, і цьому сприяє  новітнє програмне забезпечення, яким обладнані і Центр тривоги, і машини екстреної служби ( в кожній машині швидкої допомоги є системи радіо і тетразв`язку, бортові комп’ютери, що оснащені системою позиціонування GPS  ). Це  допомагає диспетчерам Центру тривоги в реальному часі відстежувати місцезнаходження машин і направляти на виклик найближчу вільну бригаду.

В Естонії виклики швидкої діляться на категорії:

А (Alfa) - виклик, коли, за оцінкою диспетчера, людина, яка  викликає «швидку» знаходиться в стабільному стані; загрози його життю немає. У цьому випадку бригада може бути вислана  протягом 2 годин. Або людині можуть порадити звернутися до сімейного лікаря

B (Bravo) - виклик дається в разі, якщо загроза життю відсутня або виклик зроблений особою, яка не має конкретної інформації про стан пацієнта. В даному випадку бригада викликається при першій нагоді, на місце вона повинна прибути не пізніше 2 годин з моменту виклику.

C (Charlie) - виклик дається в разі, коли стан хворого важкий і може бути загроза життю. Бригада виїжджає на виклик  протягом 4 хвилин.

D (Delta) - виклик дається, коли є загроза життю хворого. Бригада швидкої допомоги повинна виїхати на такий виклик протягом 1 хвилини.

Після прийняття виклику і визначення його категорії диспетчер вказує на своєму комп'ютері місце виклику, на екрані бортового комп'ютера машини швидкої допомоги висвічується  найбільш оптимальний маршрут руху машини. Бригада тут же може виїжджати.

Трудові бджілки швидкої допомоги

Так називають  сестринські бригади швидкої допомоги, що в основному працюють на догоспітальному етапі швидкої допомоги.

Звичайна сестра швидкої допомоги  є керівником бригади,  і спеціалізується на інтенсивній терапії та анестезіології, захисті органів дихання. До складу бригади також входять технік екстреної медицини і водій-парамедик. Сестринські бригади швидкої ( а їх в Естонії 80 %)  реагують на всі виклики, що надходять до  Центру тривоги.

Близько 20 %  бригад -  це лікарські, що укомплектовані, крім медсестри і техніка, ще й лікарем загального профіля.

Наступний вид - мобільна бригада інтенсивної терапії. До складу входять лікар екстреної медицини або анестезіолог, сестра інтенсивної терапії, технік швидкої допомоги. Бригада  працює на реанімаційних автомобілях швидкої допомоги -  реанімобілі.

Основне завдання таких реанімобілів - перевезення пацієнтів в різних критичних станах від невеликих  лікарських закладів до крупних медичних центрів. В  Естонії шість таких бригад ( по три в Таллінні і Тарту).

Завдяки реформі швидкої допомоги створено новий  вид бригад - «рандеву». У них, на відміну від попередніх, всього два члена - лікар екстреної медицини і парамедик. Така бригада поки всього одна, в Таллінні. Вона виїжджає на джипі, на допомогу сестринським або лікарським бригадам в разі потреби.

Швидка допомога на домашньому чергуванні

До складу Естонії, в акваторії Балтійського моря входить понад 1500 островів. Жителів трьох з них – Рухну, Вормсі і Кіхну – обслуговує Центр швидкої допомоги Медичного Центру Північної Естонії. За словами завідувача Центру швидкої допомоги Аркадія Попова, ще не так давно жителів ( а вірніше – навіть одного жителя)  цих островів при важких травмах, інфарктах бригади швидкої допомоги доставляли на материк в Таллінн на вертольотах, паромах чи катерах, взимку – по льодовій дорозі. У 2011 році за сприяння Департамента охорони здоров`я Естонії   на малих островах були створені бригади екстреної медичної допомоги, що знаходяться на домашньому чергуванні.  До складу такої бригади входить дві особи, не медики ( вчителі, адміністратор готелю, рятувальник і т.д.), які пройшли навчання і можуть використовувати медичне обладнання, реанімувати людину, надавати медичну допомогу при травмах та ін. важких станах. У розпорядженні такої бригади машина швидкої допомоги, і Центр швидкої допомоги Медичного центру Північної Естонії працює з нею за допомогою телемедицини. Це коли бригада швидкої допомоги, приїжджає на виклик,  підключає пацієнту  дефібрилятор, що обладнаний телемодулем,  і вже за допомогою телемосту на материку лікар-консультант  бачить на моніторі комп’ютера  як самого хворого, так і його показники життєво важливих функцій, в режимі реального часу консультує бригаду швидкої допомоги.

Водій-парамедик: за кермом - як шофер, біля хворого - як медик

Минулого і на початку цього року по Україні і зокрема, в Токмаку проводилися акції протесту працівників служби швидкої допомоги та   Профспілки медичних працівників України проти внесення змін до положення про склад «Швидкої допомоги», яким передбачалося введення до екіпажу швидкої працівників немедичних спеціальностей -  парамедиків. Учасники протестних акцій заявляли, що введення парамедицини не поліпшить ефективність надання екстреної медичної допомоги населенню, а призведе до повного руйнування системи екстреної медичної допомоги України.

А от в  Естонії вже давно минули  часи, коли водій швидкої допомоги виконував лише функцію перевезення бригади з місця на місце. Зараз водій-парамедик машини швидкої допомоги проходить спеціальні медичні курси обсягом 400 годин, і в разі необхідності надає необхідну медичну допомогу. – Бригада швидкої допомоги на місці виклику працює як одна команда. У нас немає такого, що водій-парамедик чекає в машині. Він активно бере участь в роботі бригади, він вміє  оживляти хворого, робити масаж серця, вентиляцію легенів, поставити крапельницю чи зробити укол, виміряти тиск.

Також він проходить курси екстреного водіння оперативного транспорту. Адже водити машину з мигалками, на великій швидкості  не так просто,  як здається.

Переформатована  модель  відділення екстреної медицини

На початку 2000-их в Естонії відбулося  переформатування неефективного прийому хворих, яких доставляли до лікарні бригади швидкої допомоги.

- Раніше швидка доставляла хворого до лікарні, його оформляли у приймальному покої, потім направляли до відділення стаціонару. Там  обстеження і діагностика пацієнтів  тривали 2-4 дні, і тільки після діагностики та отримання усіх аналізів розпочинали лікування. Траплялися і такі пацієнти у яких до приїзду швидкої боліло, а в лікарні пройшло. Хоча це місце могла зайняти людина, якій дійсно потрібне було лікування, – розповів завідувач Центру швидкої допомоги  Аркадій Попов. – Тож ми перейшли на американську систему відділень екстреної медицини. Така система успішно працює в Канаді, Австралії і тепер і у нас.

В Естонії відділення екстреної медицини – це не приймальний покій, а відділення, де за допомогою сучасного медичного обладнання проводиться повна діагностика пацієнта.

Коли діагноз хворого встановлено, він направляється або в стаціонарне відділення на подальше лікування чи операцію, або виписується додому, на амбулаторне лікування.

Кожному пацієнту – своя зона: червона, жовта, зелена

Вся площа  відділення екстреної допомоги розділена на зони – червона, жовта і зелена. Пацієнтів, яких привозить швидка,  «сортують» за станом здо­ров’я і направляють у палати зон, в залежності від того, наскільки терміново вони потребують на  медичну допомогу. Червона зона, зона найбільшого пріоритету – це три обладнані сучасним обладнанням і комп’ютерами палати, куди поступають важкохворі пацієнти, у важко-небезпечному стані, з важкими травмами, і які  потребують негайного обстеження,  лікування або операції.

У жовтій зоні перебувають  стабільні хворі, яким необхідна додаткова діагностика, і які у відділенні екстреної медицини можуть очікувати на її результати  протягом 4-5 годин.

- До зеленої зони  пацієнти зазвичай приходять самостійно і чекають на прийом до лікаря протягом 4-5 годин. При цьому у зеленій зоні відділення екстреної медицини послуги набагато вищі, ніж у сімейного лікаря, - розповів нам завідувач Центру швидкої допомоги Аркадій Попов і пояснив:

– В Естонії розвинена сімейна медицина, та найчастіше пацієнти приходять до нас, бо можливості екстреної медицини дуже високі. За законом отримати невідкладну медичну допомогу має право кожен, хто цього потребує.  Прочекавши у черзі 4-6 годин людина здає всі необхідні аналізи – і їй допомагають у короткий термін. У той час як проходження подібних процедур з сімейним лікарем може зайняти декілька місяців. Щодоби до відділення екстреної медицини звертається близько 200-220 громадян. Це багато.
Тому, як пояснив Аркадій Попов, у зеленій зоні відділення екстреної медицини черги пацієнтів є звичайним явищем. У ці дні    в Естонії працюють над розробленням нової методики, що допоможе розвантажити лікарів екстреної медицини. За підтримки Євросоюзу в Естонії створюються Центри здоров’я, що  будуть оснащенні високотехнологічним обладнанням.

Перебуваючи в Центрі швидкої допомоги і відділенні екстреної медичної допомоги, ми поцікавилися вартістю їх  послуг для пацієнтів.

-         Швидка медична допомога фінансується державою від…  і до.., тому для громадян Естонії послуги швидкої є безкоштовними. У нас не беруть плату і з пацієнтів, які перебувають у відділеннях екстреної медицини, їх ніхто не примушує купувати ліки. Все лікування громадян Естонії, у тому числі й онкохворих, повністю фінансує держава, - розповів нам завідувач Центру швидкої допомоги Аркадій Попов.

І теплі ковдри з підігрівом

Під час перебування в Медичному  Центрі Північної Естонії у супроводі завідувача Центром Анестезіології Сергія Кагало ми відвідали і цей хірургічний  підрозділ лікарні, найсучасніший і найбільший в Балтійському регіоні. Щороку тут проводять понад 20000 операцій різної складності, по напрямках ортопедії, кардіології, сосудистої хірургії та гінекології, урології та ін..

Атріум з фонтаном і декоративними деревами  - зона лікарні для  відпочинку медперсоналу і пацієнтів

Сказати, що побачене в хірургічному корпусі  вразило мене , це – нічого не сказати. Складалося враження, що все, що я бачу – то сон. Але ні… Все побачене – реалії. У  Центрі анестезіологі, в  оперблоці розташовані 23  операційні зали: 18 з них працюють 24 години на добу, 5 – це так звані операційні «Хірургії одного дня». Відділення «Хірургії одного дня» функціонує для лікування хворих з нескладною хірургічною патологією (ортопедія, урологія  і отоларинологія). Після операції протягом одного дня людина перебуває під наглядом медперсоналу, при потребі отримує процедури, харчування, а увечері родичі забирають пацієнта додому під подальший нагляд сімейного лікаря.

 У передопераційній пацієнти можуть почитати свіжі газети і журнали, обмінятися симптомами хвороби. Тут же функціонує великий монітор на якому різними кольорами відмічається стан операційного процесу у кожній операційній (підготовка до операції, іде операція, закінчено, дезінфекція і т.д).

Хворі із відділення хірургії доставляються в операційну на ліжках, на яких перебувають у відділенні і які їх чекають після виходу з післяопераційної палати. Після операції, в палатах пробудження,   за ефективністю знеболювання хворих спостерігає команда з лікування гострого болю.

У Центрі анестезіології нам показали ковдри для укривання післяопераційних хворих (великі товсті махрові простирадла), що  підігріваються до 40 градусів за Цельсієм у спеціальному термостаті. Це  для комфорту післяопераційних пацієнтів і тепла, яким оточують пацієнтів в естонських лікарнях, і якого так не вистачає нам, у наших українських лікарнях.

- Щоб вийти з операційного відділення додому, у нас пацієнт повинен зробити три речі: не відчувати болю, сходити по-маленькому   і покушать, - зазначив Сергій Кагало.

На час наших відвідин на пацієнтів післяопераційної палати, яких готували для виписки, чекала їжа: сирний крем, банан і булочка з напоєм. Тим, кому видаляли гланди, приготували морозиво…

В естонських лікарнях лікарі не беруть презенти від пацієнтів

В естонських лікарнях немає такого, щоб пацієнт купував ліки, оплачував послуги лікарів, віддячував медперсоналу презентами. Лікування в естонських лікарнях для громадян безкоштовне.

- В Естонії ведеться жорстка боротьба з корупцією, тому лікарі не беруть презентів, бо вони добре заробляють, їм своєчасно виплачується заробітна плата.  При наданні медичної допомоги ми не думаємо про гроші. Гроші – це не та тема, що хвилює естонських лікарів, для нас головне – якість медичних послуг. І слава Богу, ми – щасливі, - зазначив завідувач Центром Анестезіології Сергій Кагало.

Завідувач Центром Анестезіології Сергій Кагало з українськими журналістами

До речі, середня зарплата в Естонії становить 1,500 – 2000 євро, мінімальна зарплатня лікаря –хірурга складає 2200 євро, 12Є за годину. Якщо врахувати нарахування за чергування, прийоми, то зарплата  лікаря сягає понад 3000 євро. Зарплата депутата парламента Естонії становить 3600 євро. І порівняйте з нашими...

Людмила АРМАН, фото автора

Матеріал підготовлено за результатами навчального візиту українських журналістів до Естонії, що був організований Естонським центром східного партнерства за сприяння Українського кризового медіа-центру в рамках проекту «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в Україні».