Чим краща депозитна
система збирання відходів?
Про це під час зустрічі з українським журналістами розповів Янек
Піхтіе, представник компанії «Eesti
pandipakend» - єдиної в Естонії, що
займається всією логістикою та реалізацією депозитної системи сміттєзбирання.
За словами пана Піхтіе, Депозитна
система Естонії, акредитована Міністерством
охорони довкілля, і є організацією
відповідальності виробника, яка працює на некомерційній основі. Систему створили
в травні 2005 року Асоціації
виробників безалкогольних напоїв, пивоварів Естонії, імпортерів безалкогольних
напоїв та пива, роздрібних продавців Естонії..
В системі депозитного сміттєзбирання задіяні декілька
суб’єктів – компанії, які виробляють упаковку для товарів, торгові заклади, які
продають упакований товар кінцевим споживачам, споживачі продуктів в упаковці та сортувальна організація, яка продає відходи
на переробні заводи. Система працює таким чином, аби стимулювати людей не
викидати сміття ( упаковку, порожні пляшки ) де заманеться, а нести їх у
спеціальні прийомники тари – торгові апарати, що розміщуються по всій країні у магазинах,
готелях, ресторанах, кафе.
Завдяки депозитній системі
80—98% матеріалу, що
надійшов на ринок, повертається. Найвищий
відсоток відновлення матеріалу, 100 % повторного використання. Збирається
упаковка з найбільшим ризиком для міського і природного середовища.
Під депозит підпадають: безалкогольні напої, вода, пиво,
алкогольні напої з низьким вмістом етанолу, соки, концентрати соків та нектари.
Під депозит також підпадають упаковки: пластик ( ПЕТ-пляшки), метал (
алюмінієві банки), скло ( пляшки одно –
і багаторазового використання).
У виграші і громадяни, і екологія
- При купівлі в магазині
напою (крім міцного алкогольного ) в металевій банці,
скляній чи ПЕТ-пляшці відносини «продавець-покупець» будуються на формулі: продаж — це ціна продукту + депозит
10 євроцентів - оплачується
покупцем. При поверненні — повертається
упаковка, а сума депозиту повертається покупцеві. Повернути депозит готівкою
можна при здачі порожніх пляшок до спеціальних автоматів або пунктів прийому,
яких по Естонії налічується майже дві
тисячі, - розповів нам Янек Піхтіе. За його словами, в 2006 році 80% порожніх пляшок збиралися на
пунктах прийому вручну і 20% - автоматами, а
в 2016 році усього 6% пляшок були зібрані вручну, а 94% —
автоматами RVM, що одразу пресують і сортують матеріал. Депозитна система виявилася дуже ефективною, оскільки за
зібрану тару громадяни Естонії отримують реальні гроші. До речі, щоб отримати 10 євроцентів, порожня пляшка чи
банка повинна бути цілою і містити оригінальну етикетку зі штрих-кодом, що
наноситься виробником. Здати до автомата можна лише тару від напою, випущеного в
Естонії або імпортованого з інших країн.
Завдяки депозитній системі в Естонії з кожним роком кількість
поверненої тари зростає. А від цього виграє — екологія.
Ключ до успіху депозитної системи
Першими депозитну систему започаткували у Швеції, потім - у
Норвегії. Сьогодні нею користуються всі країни Скандинавії, Нідерланди,
Німеччина, , Литва, Ховатія, Естонія. Система також запроваджена в 10 штатах
США, 12 провінціях Канади, Австралії та Ізраїлі.
Ключем до успіху депозитної системи є участь зацікавлених
сторін — виробників і продавців, правильне початкове налаштування (закон,
центри обробки вантажів, логістика), постійний контроль та інформування громадськості.
В Естонії працює лише одна компанія «Eesti pandipakend», яка
займається всією логістикою з
організації та реалізації депозитної системи сміттєзбирання. У її функції
входить укладання договорів з пакувальними компаніями, які зобов’язуються маркувати
упаковку, що підлягає депозитному обміну, і закладати в кожну упаковку 10
євроцентів на повернення. Також підписуються угоди з торговими закладами, де встановлені
зворотні торгові апарати. Обслуговує
такі апарати штат працівників зазначеної організації. Вони ж і транспортують
вторинну сировину до місця кінцевого розділення.
Друге «життя» етикеток, кришок, пляшок
Під час відвідин компанії «Eesti pandipakend» у супроводі
пана Піхтіе ми побували на сортувальному заводі. Цікаво було бачити, як тут відділяють ПЕТ і склянні пляшки від
кришок та етикеток.
Потім індустріальні апарати
сортують пляшки по формц і кольору:
білий, коричневий, зелений. Найбільш цінне – біле скло, а зелене -
майже не користується попитом. Є пляшки, що підуть на повторне використання, а є такі, що
подрібнюють на сировину для виробництва нових скляних пляшок чи скла.
На іншій лінії цеху
пресують, подрібнюють на гранули ПЕТ-пляшки, пакують перемелене у великі
об’єми, щоб згодом із цієї
сировини виготовити нову тару для напоїв,
коробки для салатів, текстиль.
Алюмінієві банки також на спеціальному обладнанні спресовують
у багатокілограмові куби. В один куб вагою 300-350 кг вміщується до 14
тисяч спресованих металевих банок для
подальшої переплавки.Металеві банки і пластикові пляшки пресують та формують, а
в однотонний куб – до 20 тисяч ПЕТ-пляшок.
Скляну тару подрібнюють.Матеріал, зібраний через депозитну систему, чистий, тому на
100 % придатний до переробки. З
битого скла виготовляють нові скляні пляшки, з ПЕТ-пляшок нову тару, з металу – нові банки, покришки до автомобілів,
будівельні матеріали. Більшу частину вторинної сировини – білий пластик,
кришки, коричневе і зелене скло - Естонія продає Фінляндії, Латвії та іншим країнам.
З травня 2005 року, коли в Естонії була запроваджена
депозитна система, компанія «Eesti pandipakend» переробила близько 3,6
мільярдів штук упаковки. Європейський Союз встановив державам-членам співдружності нормативи щодо
переробки 60% побутового сміття. В Естонії утилізують майже 90 відсотків скляних
і пластмасових банок і пляшок, 74 відсотки - алюмінієвої тари. Такі результати депозитної системи вражають. Адже за ними не тільки чистота
навколишнього середовища, а й підвищення якості життя громадян Естонії,
поліпшення їх здоров`я і
збільшення тривалості життя.
Людмила АРМАН,
фото автора
Матеріал підготовлено за
результатами навчального візиту українських журналістів до Естонії, що був
організований Естонським центром східного партнерства за сприяння Українського
кризового медіа-центру в рамках проекту «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в Україні».