На виконання закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» село Жовтневе у травні 2016 року втретє за свою більш як 220-річну історію було перейменовано на село Покровське. До кінця 2020 року воно було центром Жовтневої сільської ради, а після її ліквідації у зв’язку з приєднанням до Токмацької міської територіальної об’єднаної громади стало центром старостинського округу.
Як живе нова
територія Токмацької ОТГ, які тут
проблеми, чи є перспективи села
Покровське у складі міської громади?
Ці питання під час
робочого візиту з`ясовували радник Токмацького міського голови Наталія
Криворучко, головний спеціаліст виконкому міської ради, енергоменеджер
Володимир Синиця і депутатка Запорізької обласної ради Юлія Корнієнко.
Староста – одна за
всіх
На перший погляд у селі Покровське нічого не змінилося. Такі ж як і були чепурні вулиці, як стояли так і стоять ( вірніше працюють) об’єкти соцсфери, на місці стоїть і приміщення сільської ради.
Зазвичай у робочий день тут було багатолюдно, сільські жителі йшли у своїх справах до сільського голови, секретаря, землевпорядника чи інших спеціалістів Жовтневої сільської ради.
Тепер тут тиша. У зачинених кабінетах – ні душі. Працює лише староста ( колишня сільська голова ) Наталія Антипенко.
За словами Наталії Іванівни, у неї як у старости роботи додалося чимало: їй одній доводиться приймати людей, вести вхідну-вихідну документацію, робити подвірний обхід по селах старостинського округу, на вимогу військкомату – по шести селах розносити повістки призовникам. Левову частину робочого часу старости займає й видача довідок. Лише минулого місяця було видано 84 довідки, так званим дачникам видавалися довідки для Району електричних мереж ( люди взимку у будинках не живуть, а контролери РЕМ їм за цей час борги «намалювали» і немалі), пайщикам видавалися довідки для оформлення субсидій тощо.
Доводиться старості займатися і земельними питаннями сільських жителів.
Вистраждана
земля повертається людям
Ще у 2015 році ( і ми про це писали) на території Жовтневої сільської ради розгорівся земельний скандал: у жителів села забрали земельні ділянки ( по 1 – 2 гектари), що ще на початку 90-их видавалися їм сільською радою для ведення особистого селянського господарства. По суті, у сільських жителів ( працівників соцсфери села, пенсіонерів) забрали землю-годувальницю. Обурені селяни тоді і трасу перекривали, і до районної влади і в область зверталися за допомогою. Але…
Але тільки минулого року за домовленістю з керівником
обласного управління Держгеокадастру, жителям села виділені земельні масиви
порядка
- Ми довго йшли до цього, нас відкидали, обіцяли і ось нарешті. Більше ста сільським жителям вже зроблені на земельні ділянки «технічки», на черзі – прийом цих земель до комунальної власності Токмацької громади, - розповіла староста Наталія Антипенко.
Головне для селян -
робота
У селі працює молочарський кооператив «Жовтневе», що обслуговує 6 районів області. Є у Покровському і своя сироварня, щоправда вона не працює через посилення санітарних вимог через пандемію коронавірусу. Але, як сказала староста Наталія Антипенко, всі необхідні вимоги Держпродспоживслужби виконані і сироварня знаходиться на стадії отримання дозволу та відновлення виробництва «Покровських сирів», що так полюбилися споживачам.
У Покровському і селах старостинського округу активно працюють жінки – фермери, а ще люди вирощують і переробляють ягідні культури ( малину, полуницю, ожину, аґрус та ін.). А які тут виноградники!
Сільські жителі створили сімейні міні-ферми, беруть участь у процесах залучення грантових коштів для відкриття/розширення та відновлення власної справи.
-Минулого року наші чотири односельці отримали гранти по 210 тисяч гривень кожний, побудували теплиці і тепер вирощують на продаж ранню городину, кімнатні квіти, - розповіла Наталія Антипенко.
За її словами, жителі Покровського також працюють у соціальній сфері села, у будинку культури, школі-дитсадку та ін..
Як можуть утримують
молодь на селі
Як розповіла староста Наталія Антипенко, у селі Покровське молодь утримують не тільки роботою, а й наданням їм житла.
Тільки за останні роки за сприяння спонсорів Жовтнева сільська рада допомогла придбати будинки молодим родинам, які приїхали до нас із сіл Мирне і Чистопілля колишньої Новенської сільської ради.
Одна родина приїхала до нас з п’ятьма дітьми, народили у нас ще й шостого. Інші приїхали з двома дітьми, у нас народили третю дитину. Ще одній багатодітній родині із «Ріжка» ми виділили будинок комунальної власності у селі Шевченкове. А взагалі у нас проживає 21 багатодітна родина, - зазначила Наталія Антипенко.
Дбають у селі і про організацію дозвілля: у вихідні дні для молоді у Будинку культури організовують танці, тут працює тренажерний зал, для жителів села організовуються тематичні культурно-масові заходи і вечорниці.
Є у селі й навчально-виховний
комплекс
Під час відвідин села Покровське гості завітали й до навчально-виховного комплексу, де під одним дахом розмістилися дитсадок і школа 9-річка.
Традиційно Наталія Криворучко і Юлія Корнієнко передали до шкільної бібліотеки книги, зібрані під час акції Міжнародного дня дарування книги. А потім у супроводі директорки Покровського НВК Оксани Антипенко пройшлися затишними поверхами навчального закладу, побували у дитсадку, де назріло питання відкриття ще однієї групи. Бо дошкільнят багато ( 22 дівчинки і хлопчика), а наступного року буде ще більше.
Бачили ми й обладнані класи школи, інклюзивну кімнату з кріслом-грушею, столом для пісочної анімації та іншими приладдями для занять дитини з особливими потребами.
Серед нагальних проблем НВК його директорка назвала відсутність Інтернету, а справжнім «болем» - спортзалу, що не опалюється і в якій необхідно міняти старі вікна на нові, енергозберігаючі.
Не оминули гості своєю увагою і шкільну їдальню. Тут саме діти обідали, і ми могли на власні очі побачити чим їх годують: риба ( бо четвер – рибний день), на гарнір - каша і салат з капусти, пряники і сік.
- Діти, ну як смачно?- запитали ми у хлопців та дівчат, які з апетитом наминали обід.
І всі вони у відповідь підняли великі пальці. А на мийку
відносили чисті тарілки…
У Покровському
пам’ятають минуле
Історія села
пов’язана з ім`ям
генерала-лейтенанта Миколи Антипенка, заступника по тилу
командуючого І Білоруським фронтом маршала Георгія Жукова. Куди б не
спрямувала Миколу
Олександровича служба, він ніколи не забував про рідне село, де народився і виріс, про свою
малу батьківщину, про Токмацький край. Безцінну допомогу він надавав своїм
односельцям у післявоєнний час по
відбудові вщент зруйнованих війною колгоспу і села. І за його волею похований у
центрі села, на вулиці свого імені.
Поруч з могилою
генерала розташована стела з іменами односельців, які загинули на фронтах
Другої світової війни. Навколо чистота, біля Вічного вогню – штучні квіти.
Жителі села Покровське пам’ятають своє минуле, віддають данину шани воїнам-визволителям, солдатам Великої Перемоги, які ціною свого життя завоювали мир на землі, надали нам можливість жити під мирним небом. Пам`ятають у селі й Ігоря Гребінця, учасника АТО, який загинув на Донбасі у боях за територіальну цілісність і незалежність України.
Вшанували наших земляків і ми…
Людмила АРМАН,
фото авторки