субота, 15 вересня 2018 р.

« Якщо дим, то - на мангалі, а вогонь - в серцях палає»


17 вересня своє професійне свято – День рятівника – відзначатимуть представники однієї з найнебезпечніших і мужніх  професій, рятувальники і пожежники, які  щороку, ризикуючи власними, рятують тисячі чужих життів. І за це їм величезна шана і повага. 
Напередодні  свята журналісти газети «Таврія» зустрілися з головним рятувальником Токмаччини, начальником Токмацького міськрайонного сектору ГУ ДСНС України в Запорізькій області,  підполковником  служби цивільного захисту Віталієм Данікіним.


-Віталію Вікторовичу, розкажіть, будь ласка, що сьогодні являє собою служба порятунку Токмаччини?
- На території Токмака і району базується міськрайонний сектор Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області, до якого входять два підрозділи: Державна пожежно-рятувальна частина-14 міста Токмак ( начальник частини, майор Віталій Чорний)  і  державний пожежно-рятувальний пост-8 у Молочанську ( начальник поста, майор Григорій Тимченко). ДРПЧ-14 – це повноцінний підрозділ, де несуть службу 54 чоловіки. Він має чотири автомобілі на виїзд і один – резервний. В ДРПЧ-8 служать 15 чоловік, однин автомобіль на виїзд і один – резервний.
Офіцери служби порятунку – начальник Токмацького міськрайонного сектору ГУ ДСНС України в Запорізькій області,  підполковник  служби цивільного захисту Віталій Данікін, провідний інспектор, лейтенант Марина Соболь, провідний інспектор, майор Данило Тимошенко, головний інспектор, майор Антон Бойчук

На міськрайонний сектор ГУ ДСНС покладено завдання оперативного реагування на надзвичайні події та ситуації, надання допомоги людям, які потрапили в біду…

-Наскільки мені відомо, рятувальники не тільки гасять пожежі?
- Так. Ми першими приїжджаємо і гасимо пожежі, а ще – рятуємо потопаюючих, допомагаємо тим, хто потрапив у дорожньо-транспортні пригоди, прибираємо аварійні дерева, де є загроза їх падіння  на людей, будови та комунікації. Також допомагаємо мешканцям Токмаччини при будь-яких форс-мажорах. Ось тільки-но наш підрозділ приїхав з місця події: престарілій жінці стало зле, вона впала, кликала на допомогу, але  відкрити двері квартири не могла. Довелося рятувальникам відкривати двері квартири, аби бригада екстренної служби змогла надати старенькій першу медичну допомогу. А ще нам доводиться рятувати і домашніх тварин, які потрапляють у пастки, застряють між поверхами житлових будинків тощо…

трудові будні рятувальників





- Віталію Вікторовичу, кажуть, у рятувальників немає свят, а будні – надзвичайно насичені. Наскільки «гарячими» є робочі будні токмацьких рятувальників?
- Це зараз через вересневі дощі у нас спала напруга. А ще минулого тижня та в засушливе літо, коли  утримувався пожежонебезпечний період,  у нас було до восьми виїздів, вдень і вночі, на пожежі, що виникали через людський фактор, через необережне поводження з вогнем. Хтось кинув недопалок, від якого суха трава миттю загорілася. Хтось  підпалив бур`ян біля двору  і пішов, а в цей час вітер миттю підхопив полум`я і поніс на будинки, на госспоруди.  Влітку у  нас траплялися  такі неординарні випадки, коли практично нікому було виїжджати на ліквідацію загоряння сухої трави. Бо на гасінні пожеж були задіяні три автомобілі, плюс  два з резерву, по тривозі піднімалася і резервна зміна.
- Що на Вашій пам`яті було таке наймасштабніше і серйозне, в чому доводилось брати участь?
- У цьому році нас Бог милував від масштабних пожеж. А от у минулому році,  знову ж таки ж через людський фактор,  сталася масштабна пожежа лісового масиву в селі Чистопілля, в ліквідації якої були задіяні всі сили і засоби токмацького гарнізону ДСНС та  підрозділ рятувальників з Оріхова. Тут ситуація ускладнювалася, бо спочатку на декількох гектарах виникла низова пожежа, а коли вітер розвернувся, на наших очах хвойні дерева почали спалахувати, наче свічки. Виникла загроза загорання житлових будинків. Та завдячуючи професіоналізму та мужності рятувальників, злагодженій роботі наших помічників  пожежу було ліквідовано,  людських жертв і пошкодження будинків не допущено.
Ще запам`яталася пожежа у Токмаку, у багатоповерхівці по вулиці Шевченка. Через недопалок, що викинули з верхнього поверху, сталася пожежа на балконі. Сильний вітер роздмухав полум`я на верхні поверхи будинку, на квартири. Та   ми своєчасно ліквідували пожежу,  евакуювали із задимлених приміщень людей, у тому числі пенсіонерів та інвалідів. До речі, у той день на Токмаччині і в той же час сталося 5 пожеж. Наймасштабніші з них - загоряння складів елеватора у Молочанську, та загоряння лісового масиву біля міського звалища у Токмаку. Спільними зусиллями рятувальників  і самих жителів Молочанська, фермерів масштабні пожежі, що сталися з вини людей, їх необережного поводження з вогнем,  були ліквідовані…
- Ви сказали, що більшість пожеж та й взагалі надзвичайних ситуацій трапляється через «людський фактор». А чи вдається вам впливати на свідомість токмачан для недопущення пожеж, надзвичайних подій чи трагічних випадків?
- Ми постійно проводимо  профілактичну роботу з населенням, здійснюємо рейди в лісові масиви, в екосистемах, на водних об`єктах. Восени і взимку нагадуємо людям правила пожежної безпеки при користуванні приладами опалення, навесні і влітку – роз’яснюємо людям небезпеку спалювання сухої рослинності та застерігаємо від розведення багать в лісах. Активно співпрацюємо із місцевими ЗМІ, радіо «Мелодія» та «Укртелеком». До профілактичної роботи залучаємо радіовузли міського ринку, залізничного та автобусного вокзалів. Ми маємо порозуміння зі  священнослужителями,  для інформування населення в церквах, під час великих церковних свят  звертаємося  до парафіян з проханням поважно ставитись до правил пожежної безпеки, берегти життя і майно від вогню.
Ми постійно буваємо у трудових колективах, дитсадках і навчальних закладах, підтримуємо тісні зв`язки з головами квартальних комітетів та сільськими радами, які допомагають нам у роз’яснювальній роботі. 
в гостях у рятувальників - учні багатопрофільного центру професіної освіти
Завдяки  високому  рівню співпраці та взаєморозуміння необхідності спільними зусиллями запобігати надзвичайним ситуаціям та нещасним випадкам, нам  вдалося достукатися до свідомості громадян і значно знизити у цьому році статистику пожеж і надзвичайних пригод.
- У рятувальників небезпечна робота. А чи відчуваєте брак кадрів на ключових посадах токмацького гарнізону ДСНС?
- Наша професія небезпечна, але й затребувана. Браку кадрів не відчуваємо, в нашій службі працюють віддані патріоти свої справи, професіонали, які вболівають за неї всім серцем, прагнуть розвивати та поліпшувати її.
Два наші співробітники командири відділень, прапорщики Юрій Бодня та Олександр Касперов йдуть на заслужений відпочинок, але підготували собі гідну зміну.
Приємно, коли  приходять на роботу продовжувачі династій пожежників-рятувальників. У нас,  в ДРПЧ-14 успішно продовжує справу батька молодший лейтенант, начальник караулу Ігор Касперов. Відважний сильний духом рятувальник.
до виїзду готові - начальник караулу Ігор Касперов, рятувальники Віталій Плохих і Валентин Єрмак, воій Сергій Костюк

Хотів би також відзначити командира відділення, прапорщика Олександра Володіна, який відважно бере участь у ліквідації пожеж. А ще має «золоті» руки, в ці дні бере участь в ремонті приміщень та утепленні фасаду частини, поліпшує матеріально-технічну базу підрозділу. Прояляють мужність і відвагу командири відділень Роман Брегеда, Євген Пуйда ( він ще й займається озелененням території частини), старші водії Олександр Озмітель, Сергій Лисак, Вадим Вітер, Ігор Волошин. Сумлінно несуть службу і представниці прекрасної статі: лейтенант, провідний інспектор Марина Соболь та радіотелефоністки Тамара Овчаренко, Олена Назаренко, Тетяна Пугач, які першими приймають повідомлення про пожежі чи надзвичайні ситуації.

лейтенант, провідний інспектор Марина Соболь

на чергуванні  радіотелефоністка Олена Назаренко

Користуючись нагодою, також хочу висловити вдячність  нашим помічникам, які виділяють техніку, постійно допомагають нам ліквідовувати пожежі, що виникають на території Токмацького району. Це  депутати Токмацької районної ради Сергій Катречко, Петро Доля, Олександр Шаповал, фермери Віктор Мурич, Дмитро Савицький, Микола Портной, гранкар`єр і СВК «Мирний», «Токмаксоларенерджі»
- Віталію Вікторовичу, а чи  є у рятувальників якісь особливі традиції чи обереги?
 - У нас є наші традиційні  фрази-побажання «Ні диму, ні вогня» , «Щоб дим був на мангалі, а вогонь палав у серцях».
 А ще у рятувальників є свій оберіг від вогняного лиха і  небесна покровителька – ікона Божої Матері «Неопалима Купина». Її  вшановують 17 вересня, символічно - в День рятівника…
- Що б Ви хотіли  побажати своїм колегам-рятувальникам з нагоди їхнього  професійного свята?
- Кожному працівникові пожежно-рятувальних підрозділів міста та району, всім рятувальникам я щиро бажаю  міцного здоров’я, товариської підтримки, оптимізму, задоволення від праці,  матеріального благополуччя і завжди повертатись додому цілими та неушкодженими. А ще –  миру, спокою та злагоди, ніяких надзвичайних ситуацій в особистому житті, а професійні навички поліпшувати тільки на навчаннях.

Інтерв`ю підготувала Людмила АРМАН