Перебуваючи у
сільській
«глибинці» Токмацького району, ми при нагоді цікавилися у селян, чи розуміють вони,
навіщо Україні Європа? Як зміниться
життя громадян нашої країни після вступу України до Європейського Союзу? Дивно, у глухих, вимираючих селах люди й
гадки не мають, як вплине євроінтеграція, скажімо, на медичне забезпечення,
екологію, безпеку харчових продуктів та інші життєво-важливі сфери. Вони не
знають на яких цінностях базується Євросоюз, і як живуть прості громадяни у
країнах ЄС. Бо ніхто їм про це не розповідає.
Тож від сьогодні,
читачам інтернет-порталу «Суботній Токмак» ми надаємо унікальну можливість дізнатися як живуть люди в Естонії, шлях якої до ЄС виступив головним каталізатором проведення
реформ та економічного зростання. Ми розкажемо, як ця колишня радянська
республіка
пройшла шлях, що сьогодні проходить Україна, і перетворилася на сучасну
європейську державу. Як з набуттям
повноправного членства в ЄС збільшилася
політична вага Естонії, зріс її міжнародний і дипломатичний вплив. Ці розповіді ми
пропонуємо читачам з перших вуст
головного редактора міськрайонної газети «Таврія» Людмили Арман, яка 17-22
вересня перебувала в Естонії з навчальним візитом, що був організований для
українських журналістів Естонським центром східного партнерства та Українським
кризовим медіа-центром.
Україна. Естонія -
дві європейські країни.
Два паралельних
світи
Після проголошення незалежності і розвалу
Радянського Союзу всі колишні республіки, в тому числі Україна та
Естонія, опинилися в скрутному
становищі: розпочався процес переходу від планової до ринкової економіки,
відбулося введення нових грошових одиниць ( гривні – в Україні, крони – в
Естонії), втрата звичних ринків збуту і виробничих зв'язків. У цій складній
ситуації в Україні змінилася лише «вивіска», партійні працівники як були, так і
залишилися при владі ( секретарі ЦК, обкомів, райкомів і міськкомів партії
отримали посади намісників президента),
«червоні» директори і голови колгоспів і радгоспів відтяпали собі
ласі шматки приватизованих підприємств і реформованих господарств. В Україні на
тлі масового безробіття і зубожіння населення почали процвітати кумівство і корупція.
На початку 90-их років Естонія ж
вдалася до радикальних кроків. Президент
Леннарт Мері звільнив усіх колишніх партійних функціонерів, намагаючись порвати
з комуністичним минулим і розпочати все з чистого аркуша. Уряд прем'єр-міністра
Марта Лаара був дуже молодим, середній вік міністрів становив 30-35 років, однак тоді
довіра й відданість ( непідтримання комуністичних ідей) були головними
критеріями . Такі зміни в державному
управлінні Естонії
дали змогу швидко реформувати економіку,
яка була лібералізована та переорієнтована на західні експортні ринки.
Нові політичні сили, які прийшли до
влади після відновлення незалежності Естонії, чітко
сформулювали свої євроінтеграційні прагнення і, не відступали від цього
зовнішньополітичного вектора та дипломатичного орієнтира.
Естонія успішно пройшла етап
асоційованого членства в ЄС. Вона провела реформи
заради кращого майбутнього, виконала більшість підготовчих заходів для вступу в
ЄС і тепер має одну з найміцніших
економік серед нових країн-членів Європейського Союзу, до якого вона
приєдналася 1 травня 2004 року.
Як член Європейського Союзу Естонія є
частиною чи не найбільшої світової економічної зони та
має найвищий валовий внутрішній продукт на одну особу
серед колишніх республік Радянського Союзу.
При цьому Україна
визнана найбіднішою європейською країною. Прикро, правда.
Естонія руйнує мої
стереотипи і вражає
Естонія - невелика країна північної Європи з населенням один мільйон триста
тисяч осіб ( на 400 000 чоловік менше, ніж
населення Запорізької області ) є
однією з найбільш передових держав на
планеті, адже досить активно застосовує сучасні технології, особливо Інтернет,
і на шляху побудови цифрової держави обігнала багатьох світових лідерів.
До речі, знамениту програму Skype, яка реально звужує
нашу планету до розмірів екранів гаджетів, вигадали саме естонські програмісти.
Понад десять років тому офіційний Таллінн взяв курс на розвиток сучасних
інформаційних технологій. Спочатку уряд
просто відмовився від паперів, замінивши паперову бюрократію на електронні
файли в урядовій мережі. Потім був запроваджений електронний підпис, громадяни
отримали ідентифікаційні картки.
Електронне посвідчення особи,
інтернет-голосування, електронна медична картка, електронні рецепти та лікарські консультації
по скайпу, електронний уряд – сьогодні це повсякденність для
жителів Естонії, яка нам, пересіним українцям, і не снилася.
Сьогодні звичною справою в Естонії є голосування на
виборах через Інтернет. Завдяки йому сотні тисяч громадян цієї країни можуть не
ходити на вибори, а голосують удома. Попри весь скепсис і побоювання з приводу
того, що систему можуть зламати, вона служить безвідмовно, і кількість людей,
які віддають свій голос, лежачи на дивані у власній спальні, збільшується з
кожними виборами.
Запровадження інформаційних
технологій дозволяє вирішувати проблему з корупцією в країні. Усі дані, від економічної статистики і судових архівів до медичних
карток і скарг, містяться у державній мережі. Система побудована таким чином,
що будь-який службовець, який навіть хоче просто подивитися дані, не кажучи вже
про внесення змін, автоматично залишає свій слід в історії системи, що дозволяє
швидко знайти нечистого на руку чиновника.
Естонія зробила ставку на
дрібний і середній бізнес, максимально спростивши реєстрацію і звітність.
Податкові декларації подаються в електронному вигляді, а своє підприємство
можна зареєструвати за 20 хвилин, навіть не виходячи з дому.
В Естонії практично немає бюрократії в європейському
розумінні цього слова. Питання, які виникають між пересічним громадянином і
державою, можна вирішити, не виходячи з-за комп’ютера.
Одночасно із владою на
інформаційні технології переходить вся країна. Естонія покрита бездротовими
точками доступу телекомунікаційної технології WiMax, крім того, функціонує
понад тисяча пунктів безкоштовного Wi-Fi, а держава здійснює низку програм
навчання комп’ютерної грамотності серед населення, 80% якого мають
вихід в глобальну мережу.
Програма «е-Естонія» – це і приклад розриву з радянським минулим, і того,
як країна без значних сировинних ресурсів і промисловості змогла здійснити
значний розвиток, орієнтуючись на сучасні технології.
Людмила Арман
Матеріал підготовлено за результатами навчального
візиту українських журналістів до Естонії, що був організований Естонським
центром східного партнерства за сприяння Українського кризового медіа-центру в
рамках проекту «Розвиток професійної спроможності
представників регіональних ЗМІ в Україні».