Основним традиційним атрибутом Великодня є Великодній кошик. Багато хто вважає його підготовку та освячення чи не найголовнішим святковим обрядом. Що, які продукти потрібно і що не можна класти до Великоднього кошика, розповість «Токмацька порадниця» у цій публікації.
У давні часи святили лише здобний хліб – паску, яйця, сир і молоко, м'ясо. Така їжа була доступною і бідним, і багатим. Сьогодні ж до Великоднього кошика багато хто намагається покласти усе, що може собі дозволити. Втім, слід пам'ятати, що освячення їжі у церкві – це процес благословення священника на споживання тих продуктів, які були заборонені Великим постом. Тому і святити потрібно тільки те, що не їлось за останні 7 тижнів.
Отож, до Великоднього кошика слід покласти такі продукти: паску, яйця, молочне, м'ясне.
Великодній хліб є символом небесного царства і воскресіння. Рецепти та особливості випікання паски можуть відрізнятись, залежно від країни та регіону, але в основному це – кругла форма, що ототожнює сонце, а зверху паску прикрашають або символічними візерунками з тіста, або мажуть збитими яйцями.
Деякі джерела повідомляють, що колись найважливішою у пасці була закваска, яка є символом слова Божого. Мовляв, як закваска збільшує тісто, так і слово Боже, якщо людина сприймає його в своє серце та живе з ним, зростає духовно. А те, що хліб солодкий, є символом радості життя із Богом.
Яйця
Яйця є символом початку життя і водночас нагадуванням, що Бог пожертвував собою, щоб подарувати усім нам нове життя. До Великодня традиційно готують крашанки та писанки. Раніше готували і крапанки та дряпанки, але у сучасному Великодньому кошику їх практично не зустрінеш. Колір крашанок та малюнки на писанках також мають свої значення. Наприклад, червоний колір крашанок ототожнює кров, пролиту Спасителем та радість життя, його можна добитися за рахунок відвару цибулиння. Раніше крашанок обов'язково повинно було бути 13 – як згадка Христа і 12 його апостолів.
Орнамент писанок помітно відрізняється у різних регіонах
країни. Наприклад, на Поділлі писанки часто оздоблювали закрученими лініями,
так званим “безкінечником”, у якому мала заплутатись нечиста сила. А на
Гуцульщині яйця розписували оленями та кіньми, що за давніми віруваннями носили
сонце.
Молочне
Молоко є символом любові Бога до людей, домашній сир та масло ототожнюються з жертовністю та ніжністю до Бога, до якого потрібно прагнути, як дитина до молока матері. Також, домашній сир є одним із улюблених складників традиційних страв, без якого не обходить ні одне свято і більшість традиційних страв (вареники, налисники, пиріжки, мандрики).
На Великдень готують сирну паску: запікаючи її або готуючи «холодним» способом (під пресом – вона має форму пагорба і символізує Голгофу, на якій відбувалась смерть Ісуса Христа.
М'ясне
Символізм м'ясних страв бере своє коріння у старозавітної Пасхи, на яку їх було прийнято їсти чи то на пам'ять про те, як Господь наказав заколоти ягня і помазати кров'ю одвірки, щоб Ангел гніву Господнього оминув домівки обраного народу, чи то як символ ягня, яке зарізав батько, коли блудний син повернувся до нього, отже і ми позбавляємося гріхів та повертаємося до нашого Отця, а він приймає нас завжди.
У нас найчастіше серед м'ясних страв у Великодньому кошику можна знайти шинку, ковбаси, запечене м'ясо та сало.
На додачу до 4 основних складових Великоднього кошика, у ньому часто можна знайти такі додаткові компоненти, як хрін, сіль.
Корінець хрону також посилається до Старого Завіту – на Пасху єврейський народ готував страви з гіркими приправами на пам'ять про гіркоту рабства у Єгипті.
У нас традиція класти хрін до Великоднього кошика прижилась більше на заході країни – як символ незламності людського духу. Також, ходить легенда, що Христа хотіли отруїти корінням хрону, яке вважали смертоносним через його гіркоту, втім, рослина, навпаки є корисною і має антисептичні властивості.
Сіль з давніх-давен вважається оберегом від злих сил, а також символом зв'язку між Богом та людьми, яким потрібно оберігати чистоту серця, щоб наслідувати Христа.