Фестиваль щасливих ягід, що був започаткований і проводився у селі Садове на Токмаччині за ініціативи ГО «Рада жінок-фермерів Запорізької області» та за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, вже став доброю традицією. 19 вересня ця солодка подія року вперше відбулася у Токмаку і продемонструвала українським фермерам, як побудувати успішний бізнес у садівництві та виноградарстві.
Під час стаді-туру учасники заходу побували в успішних господарствах громади, де на власні очі побачили, як працюють успішні ягідники.
Успішний бізнес
нішової культури
Перша локація, яку відвідали учасники «Фестивалю щасливих ягід», село Нове, де росте найбільший в Європі та перший органічний кизиловий сад в Україні, сертифікований за системою «Органік стандарт».
Шукаючи свою нішу, фермер Сергій Ольшанський зупинився на кизилі та в 2013 році заклав сад цілющої ягоди.
Зараз у його саду на
- У нас є і кораловий кизил, червоний, жовтий, і білий, ранньостиглий, середньостиглий, пізньостиглий, - розповів Сергій Ольшанський.
Рекомендації по догляду за садом фермеру дає селекціонера,
докторка біологічних наук Світлана Кліменко, яка зібрала найбільшу колекцію
кизилу в країні.
Окрім вирощування ще одним напрямком бізнесу ягідного господарства є переробка
кизилу. Кілька років тому Сергій Ольшанський створив торгову марку «Famberry»,
під якою випускає кизилову продукцію у
великому різномаїтті: від кизилових соусів і морсів, джемів, напоїв, пастили і
цукерок, до такої новинки виробництва, як кизилові сублімовані дропси з
йогуртом.
І про дорослих також не забули. Спільно з членом АУСП «Перша Закарпатська Палинчарня» виготовляють кизилову наливку та кизилову палиночку. Канали збуту - вітчизняні торгові мережі та експорт.
У саду заклали і комерційний розплідник. У планах - створити кооперацію з дрібними фермерами, які будуть вирощувати кизил, використовуючи саджанці із саду Сергія Ольшанського та за його технологією, й продаватимуть сировину підприємству для подальшої переробки.
Успішний розвиток
кооперативного руху
«Фестиваль
щасливих ягід» був започаткований у селі Садове. Саме там, як розповіла староста
Наталія Антипенко, у 2011 році був зареєстрований
сільськогосподарський кооператив
«Макартет»: 4 родини об'єднали
свої зусилля і почали працювати на одному земельному масиві. Брати та сестри,
їх друзі з сім’ями спочатку працювали в групі, а згодом створили ягідний
кооператив, побудували
ефективний бізнес на малині, отримали
робочі місця та джерело стабільних доходів. Як це їм вдалося розповіли Валентин Манаков та Євген Козинець.
Кажуть, починали свою спільну працю з одного гектару
літньої малини сорту «Феномен». За декілька років збільшили свої площі майже до
дев’яти гектарів, розширили ягідний асортимент. Зараз мають
У «Макартеті» постійно експериментують із сортами ягід та їх переробкою: виготовляють ягідні вина та наливки, що користуються більшим попитом, ніж варення чи джеми.
Учасники «Фестивалю щасливих ягід» оглянули плівкові тунелі кооперативу, що захищають суницю від заморозків, посухи та дощів, прискорюють достигання ранніх ягід.
Також
побували на відкритих плантаціях малини та порічки, що розташовані у
мальовничій балці Макартет. Подивилися на висаджений сад павлоній, що виросли
досить високими ( 3-4 метри) і створюють біля
ягідників дуже екзотичну атмосферу.
Успішний бізнес
довжиною у життя
Як виростити корисний, смачний виноград без нітратів, без зрошення, тобто «на богарі» учасники «Фестивалю щасливих ягід» побачили на власні очі, побувавши у селі Покровське на винограднику Івана Захаренка.
Це невеличке сімейне
господарство, загальна площа виноградника
Вирощування столового винограду для Івана Захаренка на сьогодні перетворилося швидше на хобі, ніж на бізнес. Каже, коли починав цим займатися у 1990-х, справа видавалася більш, ніж перспективною. Оптовики забирали виноград для Криму по $2 за кг, а часом ціна доходила до $3-3,5 грн. Зараз ціна на виноград катастрофічно впала, і в цьому фермер звинувачує самих виноградарів, які викидають на ринок велику кількість неякісного винограду, продають недозрілу «Аркадію», збивають ціну. При цьому витрати на хімікати, добрива, пальне, зарплата збільшилися в рази.
Аби утримувати виноградник, підприємство вимушене вирощувати високорентабельні культури-буксири, або донори. Для Івана Захаренка такою рятівною культурою став часник.
Господар є автором популярного сорту «Любаша», який
користується великим попитом в Україні та за кордоном.
Насіннєвий
часник сорту «Любаша» учасники фестивалю мали змогу придбати на місці, у
фірмовій крамниці , щоб закласти основу хорошого врожаю та знизити можливі
ризики. Власник сорту «Любаша» вирощує
часник на площі
Інформаційна сесія, ярмарок та розіграш лотереї
Під час урочистого відкриття «Фестивалю щасливих ягід» його учасників та поважних гостей привітали голова ГО «Рада жінок-фермерів Запорізької області» та голова ягідного кооперативу «Макартет» Ольга Мізіна, заступник міського голови Олександр Чуб, староста Наталія Антипенко, представники проектів міжнародної технічної допомоги.
Потім була організована інформаційна сесія в рамках роботи Проєкту FAO. За підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва для фермерів працювали відкриті простори.
В рамках фестивалю на центральній площі Токмака ГО «Рада жінок-фермерів Запорізької області» організувала виставку –продаж крафтової продукції.
Тут можна було купити різноманітне варення з ягід, а також акації, каштану, кульбаби, м'яти, троянди ,бузини, грецьких горіхів, соснових шишок та голок; маринована актинідія (міні ківі), салатні заправки на основі уксусу та меду; зефір ручної роботи; крафтової міцні напої; м'ясні та молочні вироби; трав'яні чаї, цукати з овочів та фруктів; різноманітна пастила; продукти бджільництва; безліч продуктів з кизилу; сири.
Свіжі ягоди малини, кизилу, винограду, обліпихи та багато іншого пропонували токмачанам та гостям міста виробники Токмацької, Михайлівської, Кам’янко-Дніпровської, Вільнянської, Оріхівської, Мелітопольської, Веселівської, Якимівської громад, Приазов’я та м.Запоріжжя.
Закінчився фестиваль розіграшем лотереї та нагородженням його активних учасників.
Людмила АРМАН,
Михайло АРМАН,
фото авторські