«Гамарджоба!» з європейським акцентом

Європейський шлях як реальний політичний вибір нашого суспільства. Як відбувався цей вибір? Як виглядає це поле боротьби зараз - в політичному сенсі, соціальному, на рівні повсякденного життя? І взагалі, навіщо нам потрібен Євросоюз  і чого ми хочемо в Європі? Ці і не тільки актуальні питання обговорювали учасники Міжнародної конференції «Грузія, Україна, Естонія: європейський вибір і медіа», що 2-3 жовтня відбулася у столиці Грузії – Тбілісі.  Серед запрошених на цей захід у складі делегації українських журналістів була головний редактор Токмацької міськрайонної газети «Таврія» Людмила Арман, фоторепортаж якої ми пропонуємо нижче.

Естонія ділиться досвідом євроінтеграції

Тристоронній формат міжнародної конференції був обраний невипадково. Адже Україна і Грузія проголосили курс на євроінтеграцію і  сьогодні проходять шлях, який  Естонія успішно пройшла, провела реформи і стала членом Європейського Союзу, за підтримки ЄС перетворилася на країну з потужною економікою і високим рівнем життя населення.

Учасників міжнародної конференції вітають посол Естонії в Грузії Кай Каарельсон, директор Естонського центру Східного партнерства Яан Рейнхольд та  директор програм, заступник директора Естонського центру Східного партнерства Тііна Ільсен                                

Як повноправний член ЄС і країна-учасниця «Східного партнерства» Естонія ділиться своїм досвідом євроінтеграції і підтримує пострадянські держави, у тому числі Україну та Грузію, які прагнуть приєднатися до європейської спільноти.

Керівник Естонського центру Східного партнерства Яан Рейнхольд зазначив, що вони готові підтримувати країни, зацікавлені в євроінтеграції, розповідають про історію успіху  і вчать  не повторювати помилок, яких на шляху до ЄС припускалася Естонія. При цьому , як підкреслив пан Рейнхольд, пострадянським країнам, які зробили європейський вибір, вони  будуть давати «не рибу, а вудку, за допомогою якої її треба ловити».

Естонські партнери також акцентували увагу учасників конференції, що євроінтеграція  це – до­вгий і складний процес  непростих реформ, що   не за­вжди сприйма­ються населенням, хоча і спрямовані на покращення їх життя.

Тож комунікаторами у висвітленні цих реформ на місцях, як вважає Яан Рейнхольд,  мають стати журналісти  регіональних ЗМІ. Саме вони повинні розповідати своїм читачам, глядачам чи радіослухачам, що євроінтеграція – це зміни, що торкнуться освіти, охорони здоров`я і безпеки харчових продуктів,  екології та   заощадливого ставлення до ресурсів, стану доріг і безпеки руху на них , ведення бізнесу тощо.

Ханнес Румм, 

радник зі стратегічних комунікацій

 Міністерства закордонних справ Естонії

Однією з вимог вступу Естонії до Євросоюзу була переорієнтація в переробці сміття і твердих побутових відходів. На сьогодні у нашій країні  повноцінно функціонують загальноприйняті в європейській  практиці ефективні методи поводження з твердими побутовими відходами, такі як депозитна система збирання відходів і роздільний збір сміття. У людей з`явилася зацікавленість здавати порожні пляшки, тару, побутові відходи до приймальних пунктів, а не забруднювати ними навколишнє середовище.
Через  приведення у відповідність до європейських норм естонського законодавства екологія Естонії значно покращилася, чистішим стало  Балтійське море, бо пластик і побутові відходи, яким його води ще не так давно забруднювалися,  тепер йдуть на переробку. І від цього виграла не тільки Естонія, а й Латвія, Литва, Швеція, Фінляндія і Німеччина, які омиваються Балтійським морем, - розповів Ханнес Румм, радник  зі  стратегічних  комунікацій Міністерства закордонних справ  Естоніі.

Він рекомендував журналістам  на конкретних прикладах Естонії, що стала членом ЄС, висвітлювати позитивні моменти  євроінтеграції, розповідати людям, що європеський вибір – це ще й курс на європейські цінності, благополуччя населення і безпека країни.

Грузія хоче жити по-європейськи

- З 2008 року ми бачимо майбутнє Грузії в Євросоюзі та НАТО, і це – вибір грузинського суспільства. Вже друге десятиліття ми говоримо, що хочемо в Європу, проте не маємо результату, і ця проблема Грузії – на фундаментальному рівні, - розповів  відомий журналіст і медіа-експерт, професор університету, колишній голова  Ради Хартії журналістської  етики  Звіад Корідзе.

За його словами, Грузія  проголосила курс на євроінтеграцію, але саме суспільство поки що не адаптувалося до європейських понять, є такі, які тримають паузу і говорять: «Ми не готові до вступу в Євросоюз». Грузія хоче жити по-європейськи, аде й боїться жити по-європейськи. Одна з найсерйозніших боязней Грузії, як вважає пан Корідзе, це -  децентралізація.

- Ми хочемо передачі влади на місцях, бачимо, що дає реальне самоуправління у країнах членах ЄС, проте у себе маємо різку централізовану владу, - зазначив Звіад Корідзе.

Він також пояснив, що через боязні політичного авторитаризма, неформальних інституцій, що домінують у країні, втрачається зміст демократії і Грузія залишається жити за патріархальними поняттями, витоки яких сягають у середновіччя.

Грузія пережила  фазу націоналістичного фундаменталізму, потім -  релігійного фундаменталізму. Зараз іде  фаза боротьби проти ліберальної демократії, слово «лібералізм» стало майже лайливим і це тисне на людей, які хочуть свобод, і підтримують європейський вибір Грузії.

При цьому, як відзначали грузинські колеги, і зокрема,  президент Асоціації журналістів «ГендерМедіаКавказ» Галина Петріашвілі  (на знімку) , інформаційний простір Грузії, що стала на шлях євроінтеграції,   досить активно  атакує кремлівська пропаганда, проросійські ЗМІ налаштовують людей проти Євросоюзу, розповсюджують фейки, що сприймаються за правду.

Фейки і  міфи євроінтеграції

Представники української делегації порушили на конференції актуальні проблеми протистояння агресивній російській пропаганді. Керівник прес-центру Українського кризового медіа-центру Марта Білас презентувала дослідження Аналітичної групи Українського кризового медіа-центру «Як російські ЗМІ розпалюють ворожнечу по відношенню до Заходу».

А Вікторія Романюк, заступник головного редактора ресурсу «StopFake» розповіла про шляхи протидії та спростування дезінформації і фейків у ЗМІ.

Виконавчий директор ГО «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко окреслила сучасні тенденції суспільної думки країн Східного партнерства  щодо Європейського Союзу, а  також розповіла про міфи та стереотипні уявлення про європейську інтеграцію,  які домінують в українських медіа.

На її думку, одним з ефективних методів боротьби з міфами є використання фактів, правди та об’єктивної інформації у вітчизняних ЗМІ. А цього якраз і бракує. Наразі в українських медіа спостерігається дефіцит якісних публікацій на тему євроінтеграції та недостатній рівень довіри до вітчизняних  ЗМІ, в окремих випадках висвітлюються лише фрагменти євроінтеграції.
- Цінність візової  лібералізації - це не тільки свобода пересування наших громадян в країнах Євросоюзу, це - результат виконання Україною цілого переліку вимог,хоча  це залишилося поза увагою вітчизняної преси. Впевнена,  мало хто знає, що в разі недотримання нашою країною домовленостей,  безвіз може бути скасований, - зазначила Ірина Сушко.

ЗМІ: кожен - про своє, наболіле

Під час конференції з перших вуст естонських колег, ми  дізналися як в Естонії змінилися медіа за останні 10 - 15 років, як відбувається їх фінансування та самофінансування зараз,  в європейських умовах. Естонські медіа- експерти дали нам практичні поради, зокрема «знаходити позитив новин і писати про хороше».

Про тенденції, що відбуваються в українських ЗМІ, розповів херсонський медіа-експерт, координатор Українського кризового медіа-центру, редактор видань «Политическая Херсонщина» та «Вільний вибір» Дементій Білий. 

За його словами, дослідження показують, що  за останні три роки зменшилась кількість людей, які читають газети та дивляться телебачення. На противагу цьому все більше черпають інформацію з інтернет-видань  і соцмереж. Інтернетом охоплено вже 53 % сільського населення в Україні. При цьому  в районах, у сільській глибинці  друковані  ЗМІ залишаються ключовими джерелами інформації, яким все важче і важче триматися на плаву через непомірні ціні на папір і поліграфічні послуги, на послуги пошти з доставки газет передплатникам, а тепер ще й ліквідацію поштових відділень на селі.  Порушив  доповідач і проблему роздержавлених  комунальних ЗМІ, на заміну яким влада знайшла собі нову «іграшку»  - власні газети під вивіскою інформаційних бюлетенів.

Грузинські колеги поділилися з нами досвідом виживання ЗМІ і розповіли, що 

за останній час кількість районних газет в Грузії значно скоротилася, залишилося по одній газеті в районі, їхні тиражі невеликі, зарплати працівників редакцій мізерні ( в більшості люди працюють на голому ентузіазмі).

  Майя Мамулашвілі, редактор Медіа-організація «Голос Кахетії», лідер об'єднання журналістів Асоціація грузинських агро журналістів, НУО Медіа Центр Кахетії

Щодо доставки газет передплатникам, у Грузії вже давно, через надто дорогі тарифи , відмовилися від послуг пошти. Газету передплатникам працівники редакції доставляють самотужки.

Медіа на підтримку європейського шляху                         

Під час сесії «Медіа на підтримку європейського шляху: пошук ефективності» учасники міжнародної конференції  говорили про грамотність та обізнаність журналістів при висвітленні тем євроінтеграції, європейського розвитку наших країн. Ми піднімали питання ефективності міжнародних програм і гендерної рівності. Працюючи в групах, напрацювали пропозиції з міжнародного співробітництва журналістів і експертів трьох країн – Грузії, України, Естонії -  і представили їх до загальної  уваги.

                                          Працюємо в групах

У трьох груп були різні пропозиції (навіть таке актуальне як лікбез по медіа-гігієні), але ми були одностайні в плані: продовження проекту в конфігурації Україна-Грузія-Естонія; розширення каналів спілкування і кола партнерів із сусідньої Україні Молдови; організації прес-турів, візитів, стажувань журналістів, допомоги реформованим друкованим ЗМІ, які висвітлюють євроінтеграцію, підтримують ідеї Східного партнерства і Естонського Центру Східного партнерства, зокрема.

За цікавими темами, дискусіями та обміном думок непомітно пролетів другий робочий день міжнародної конференції і прийшов час розставання.

Про підсумки міжнародної конференції і надалі здійсненні міжнародного співробітництва говорить директор Естонського Центру Східного партнерства Яан Рейнхольд

                                          

- Квелафері шесанішнавад іко організебулі, - висловлювала я вдячність на адресу  організаторів конференції на грузинській мові (спасибі за допомогу Ніно Сухіашвілі).

Висловлюю щиру подяку Естонському центру Східного партнерства, Українському кризового медіа-центру та грузинським колегам за запрошення, за прекрасну організацію заходу, за нових друзів і незабутні враження від перебування в Грузії і її гостинній столиці – Тбілісі.

Людмила АРМАН,

фото автора і Гала Петрі ( Грузія).