13 жовтня напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці та Дня захисника України, у Токмаку на території Пушкінського кладовища оновлено меморіальну плиту льотчикам військових частин 8 повітряної армії, які загинули у небі Токмаччини, звільняючи наш край від нацистських загарбників восени 1943 року.
Віддати данину шани загиблим авіаторам біля відновленого пам’ятника зібралися міський голова Токмака Ігор Котелевський, військовий комісар Токмацького об’єднаного військового комісаріату, полковник Вадим Вітер, голова Токмацької міської організації політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» Андрій Корнієнко, учні та директор Токмацького фахового коледжу Володимир Ганус, волонтери та представники громадськості.
Володимир Ганус звертаючись до присутніх висловив подяку Ігорю Котелевському, який очолив всі роботи з відновлення пам’ятної плити, військовому комісару Вадиму Вітеру який протягом багатьох років збирав інформацію про всіх токмачан, які загинули у роки Великої Вітчизняної Війни, підприємцю Андрію Корнієнко, який фінансово сприяв відновленню пам’ятника.
- Дуже символічно,
що ми зібралися на цьому місті
напередодні Свята Покрови, відновили плиту та імена загиблих воїнів. Я хочу,
щоб підростаюче покоління пам’ятало про своїх героїв, – зазначив у своєму виступі міський голова
Ігор Котелевський.
Полковник Вадим
Вітер розповів, що під час роботи з архівними документами було встановлено
точні дати народження та гибелі ще 6 льотчиків. Таким чином у братській могилі покоїться прах не трьох, як
вважали, а дев`яти авіаторів. Це гвардії лейтенанти Степан Баранов, Дмитро Бочаров,
Микола Попов; гвардії молодші лейтенанти Олександр Вікторов, Григорій Калінін,
Лукьян Каширін, Володимир Маслов; лейтенанти Федор Нікулін, Михайло Фетисов.
Настоятель Свято – Успенського Собору отець Микола провів молебень по загиблих пілотах.
Учасники зібрання поклали квіти до підніжжя пам’ятного знаку, та хвилиною мовчання вшанували пам'ять воїнів-визволителів, які загинули у вересні-жовтні 1943 року, звільняючи Токмаччину від нацистських окупантів.
Михайло Арман,
фото автора