В перші роки відновлення незалежності Естонії тут, як і в Україні,
стався різкий спад економіки, через
втрату звичних ринків збуту продукції в республіках колишнього СРСР, відбулася
ліквідація риболовецьких колгоспів, рибопереробних і промислових підприємств, що обслуговували
радянський військово-промисловий комплекс. На тлі безробіття
загострилися соціальні проблеми, зросла злочинність, в продовольчих магазинах
був суцільний дефіцит і харчі … по талонах.
Однак Естонія
пережила ці важкі часи і за два десятиріччя перетворилася на
сучасну європейську державу. А сприяли цьому реформи, які, як пояснили нам
естонські колеги, проводили в країні не для того, щоб сподобатися Євросоюзу, а
задля кращого життя громадян, задля побудови такої держави, про яку естонці
мріяли. І яку ми - українські журналісти - побачили під час навчального візиту до Естонії. Його цікава і насичена програма почалася для нас з відвідин Естонського центру східного партнерства (ЕСЕАР).
Допомога
Східного партнерства
Коли ми,
українські журналісти, зайшли до затишної зали засідань, побачили прапори
Євросоюзу, Естонії, яка є членом ЄС, синьо-жовтий прапор рідної України і…
- А це прапори
Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, на які поширюється Східне партнерство -
зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, - пояснив нам голова
Естонського центру східного партнерства Яан Рейнхольд ( на знімку).
За його словами,
відомі події в Грузії, у серпні 2008 року, коли Росія окупувала Абхазію та
Південну Осетію, стали для Євросоюзу
своєрідним будильником, сигнал якого дав зрозуміти, що в Східній Європі і на
Південному Кавказі є країни колишнього СРСР про які не можна забувати і з якими
треба поглиблювати співробітництво. Саме з цією метою, у травні 2009 року за ініціативи Польщі та
Швеції була започаткована політика Європейського Союзу – Східне партнерство,
що поширюється на держави-членів ЄС та шість східноєвропейських
країн Азербайджан, Білорусь, Вірменію,
Грузію, Молдову та Україну.
- Естонія одразу
підключилася до Східного партнерства . В
2011 році у нас був створений
єдиний на європейському просторі Естонський центр східного партнерства, що
працює з шістьма пострадянським країнами - Азербайджаном, Білорусією,
Вірменією, Грузією, Молдовою та Україною – і
передає їм свій досвід проведення реформ, у тому числі і громадянського
суспільства, - зазначив пан Рейнхольд.
Він також
розповів, що Естонський центр східного партнерства є центром навчання для представників
країн-учасниць Східного партнерства та аналітичним центром, що співпрацює з
міністерствами та відомствами, на муніципальному рівні, веде роботу з
комунікаторами – представниками ЗМІ, яких вчить
доносити до своїх читачів, слухачів чи глядачів інформації що таке
Європейський Союз, чому необхідно проводити реформи і чого добилася
Естонія в результаті проведення цих реформ.
 |
| Голова Естонського центру східного партнерства Яан Рейнхольд і головний редактор міськрайонної газети "Таврія" Людмила Арман ( Запорізька область, Україна) |
Детально зупинився Яан Рейнхольд і на відносинах
Естонії з Україною, що вважається
найважливішою державою в рамках Східного партнерства. Підтвердженням цьому є те, що понад 50%
програм підтримки Східного партнерства припадає на Україну. Ще одним знаком дружніх двосторонніх відносин є
офіційні візити Президента Естонії Керсті
Кальюлайд до України, а також візити естонських делегацій міністрів, чиновників,
спеціалістів, які працюючи в Києві та регіонах, передають українським партнерам
свій досвід з надією, що він стане в нагоді Україні на її шляху до Європейської
спільноти…
Естонія –
країна незабутніх вражень
Навчальний візит
український журналістів до Естонії був організований Естонським центром
східного партнерства і виявився надзвичайно цікавим. Ми побачили європейську
країну, де гармонійно поєднуються минуле
і сучасність. Про успіхи і сьогодення цієї невеликої за площею Прибалтійської країни можна
говорити безкінечно, я ж у своїй завершальній публікації наведу лише кілька штрихів ( цифр і фактів) до «портрету»
вимогливої і стриманої, мальовничої і гостинної Естонії:
*У жовтні 2016 року
у виборах президента Естонії в парламенті - Рійгікогу - Керсті
Кальюлайд набрала 81
голос зі 101 і стала першою жінкою-президентом цієї країни.
 |
| Президент Естонії Керсті Кальюлайд |
*Назва столиці
Естонії –Таллінн - перекладається як
«Датське місто» або «зимовий град».
*Старе місто Таллінна занесене в список культурних пам’яток
ЮНЕСКО.
*Прапор Естонії
синьо-чорно-білий і кожен колір має своє значення: синій ( колір неба, моря,
озера і колір національної квітки волошки)
символізує вірність національним ідеям; чорний колір — це колір землі і
національних естонських піджаків -
є відображенням всіх тягот естонського
народу; білий — колір чистоти, прагнення до свободи і надії на краще майбутнє.
*Національна квітка Естонії — волошка, птиця —
ластівка, камінь — вапняк.
*До складу
Естонії входить 1521 острів, на території країни налічується 11800 боліт (понад
20% території) і більш ніж 1150 озер.
*В Естонії є
категорія громадян, які називаються «особи без громадянства». І навіть паспорт
такий є (alien’s passport).
*Для жителів
Таллінна у громадському транспорті проїзд безкоштовний.
* В Естонії платять так звану «батьківську зарплату» —
скільки мати чи батько новонародженої
дитини заробляли до виходу в декрет,
стільки їй чи йому і будуть виплачувати
поки дитині не виповниться півтора роки.
* В
Естонії найбільша в світі кількість метеоритних кратерів.
* Естонія — єдина
в світі країна, де кількість абонентів мобільного зв’язку перевищує чисельність
населення. Естонія стала першою в світі країною, де можна
проголосувати по мобільному телефону.
* Понад 80%
громадян Естонії довіряють рятувальній службі, армії, Союзу оборони -
Кайтселійт, поліції та податковій
інспекції, 55 % естонців довіряє уряду,
і 60 % - судовій системі.
*В Естонії
немає законів, що регулюють вирубку лісу або забороняють будівництво в
заповідній зоні. Громадянам Естонії робити це навіть на думку не спадає.
* В Естонії немає
корупції. В естонців немає думок як порушити, обійти той чи інший закон.
* Естонія має одну з
найміцніших економік серед нових країн-членів Європейського Союзу, до якого
вона приєдналася 1 травня 2004 року.
Від
автора. Коли прийшла мить розставання
з нашими естонськими колегами, із вдячністю за теплий прийом, за цікаві розповіді про Естонію і на
згадку про наш візит я подарувала голові
Естонського центру східного партнерства
Яану Рейнхольду та нашому гіду Аймару
Альтосаару екземпляри Токмацької міськрайонної газети «Таврія», яку тепер
знають і в Естонії. І на сторінках якої з 4 жовтня по 6 грудня у своїх публікаціях я розповідала
читачам як живуть люди в Естонії, як ця
колишня радянська республіка пройшла шлях реформ, що сьогодні проходить
Україна, і перетворилася на сучасну європейську державу. Приємно, що мої
публікації викликали підвищений інтерес мешканців Токмаччини, які мали змогу
дізнатися як змінилося життя громадян Естонії після вступу країни до
Європейського Союзу, як євроінтеграція вплинула на екологію та життєво-важливі
сфери цієї країни. А головне мої читачі зрозуміли і , я впевнена, отримали відповідь на запитання: « Навіщо Україні
Європа?».
 |
| До побачення, Таллінн! Дякуємо за гостинність, Естонія! |
Людмила АРМАН,
фото автора
Матеріал підготовлено за результатами навчального візиту
українських журналістів до Естонії, що був організований Естонським центром
східного партнерства за сприяння Українського кризового медіа-центру в рамках
проекту «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в
Україні».