У курортному місті Бердянськ це цілком можливо.
Варто лише ( і це зробили учасники Всеукраїнського фестивалю
журналістів «Азовське літо-2019» ) переступити
поріг музею історії міста. Він розташований
на вулиці Італійська, 15 (колишня Дюміна), неподалік від Приморської площі.
У музеї - 5 експозиційних залів, що охоплюють дорадянський і радянський періоди
розвитку Бердянська та роки незалежності України.
Конференц-зал музею увічнює пам'ять одного із засновників
Бердянська - князя, генерал-губернатора М. Воронцова - містить виставку
«Галерея портретів сім'ї Воронцових» і збирає за круглим столом учасників
науково-практичних конференцій, музейних фестивалів, представників національно -
культурних товариств.
Доцент, начальник археологічної експедиції Бердянського педагогічного університету Валентина Папанова презентує журналістам експозицію "Таємниці степових пірамід" |
Ми з майбутнього. Редактор газети "Пологівські вісті" Ірина Лісова на тлі діорами "Бердянськ в минулому" |
У музеї також представлені фігури двох найзнаменитіших
жителів Бердянська - видатного бактеріолога, випускника Бердянської гімназії
Володимира Хавкіна і літописця Василя Крижанівського.
Фігура В.Крижанівського виконана зі стоматологічного пластика, тож літописець виглядає, наче живий. |
Є тут і унікальний
експонат, датований 19
століттям, - звернення Петра Петровича Шмідта до бердянців, в якому він вчить
чиновників і громадян, як утримувати місто в чистоті і порядку.
Серед безлічі
предметів побуту , якими у 19-20 сторіччях користувалися в Бердянську, на вітринах музею представлені колекції самоварів і прасок, радіоли
і патефони, перший телевізор 1953 року випуску
і патефон.
Так виглядять наш цифровий "Nikon" і його пластинковий прапрадідусь |
Знамениту осетрину, що водилася в Азовському морі, тепер можна побачти лише на вітрині музею |
Втілюючи проект «Музей в музеї», в залах розміщена також
експозиція колишнього музею на громадських засадах заводу «Азовкабель».
Музей історії
Бердянська – це місце про яке треба не читати, а побувати самому і побачити все
на власні очі.
Людмила АРМАН,
Михайло АРМАН