Токмацька порадниця. Як обрати стиглу та смачну диню

Ось і розпочався сезон  динь, які своїм ароматом і смаком притягують  покупців. Як не помилитися й вибрати не тільки красиву, а й смачну диню? Про це вам розповість «Токмацька порадниця».

Час і місце для покупки дині
Перш ніж вибирати диню, слід зважити на деякі загальні правила купівлі цього продукту.
Дуже небезпечно купувати дині, що продаються вздовж автотрас: дині дуже сильно вбирають в себе важкі метали та інші токсичні речовини. Дині повинні лежати на піддоні під навісом або тентом, а не прямо на землі.
У жодному разі не можна купувати розрізані дині (навіть у супермаркеті, загорнуті в харчову плівку) і дозволяти продавцеві розрізати їх для демонстрації стиглості. Ніколи не можна поручитися за чистоту ножа й рук продавця. Крім того, через велику кількість цукру м’якоть дині є чи не ідеальним середовищем для розмноження різних бактерій.

Ознаки стиглої дині

Аромат

Першим показником якості в цих баштанних є запах. Стиглим диням притаманний приємний аромат з нотками ванілі, груші, меду й навіть ананаса. Якщо запах не відчувається взагалі, диня пахне тільки зеленню або чимось неприємним, то вона недостигла або й зовсім зіпсована. Таку диню краще відкласти. До речі, чим вище температура повітря, тим сильнішим має бути запах дині. Тому на ринку в спеку більше шансів вибрати більш стиглу диню, ніж у магазині.
Зовнішній вигляд

Добра диня має бути чистою, без чорних плям і тріщин. Купувати пошкоджені плоди небезпечно: на їх поверхні дуже швидко розмножуються хвороботворні бактерії – збудники сальмонельозу й ботулізму.
Носик і хвостик

«Носик» дині (слід від квітки) має бути трохи м’яким. Якщо занадто м’який – диня вже перезріла, якщо твердий – зелена. А «хвостик» – слід від стебла на протилежному кінці плоду – у стиглої дині має бути сухим.
Звук

Якщо по дині поплескати долонею, має пролунати глухий звук.
Якщо натиснути на шкурку пальцями, диня має трохи пружинити. Якщо вона тверда, це означає що диня ще зелена. Якщо ж пальці «провалюються», то ця диня перезріла і скоро зіпсується. До того ж вона може виявитися гіркою поблизу шкурки.
Можна ще акуратно пошкрябати кірку дині. Якщо диня стигла, вам без особливих зусиль вдасться «дошкрябатися» до зеленої шкірки.

Диню треба ще й  правильно їсти.

Диню не варто запивати молоком або кисломолочними продуктами, а так само водою. 

Не поєднується диня і зі спиртним – ця «ядерна» суміш може призвести до стійкою діареї. 

Найкраще їсти диню за дві години до або після основного прийому їжі. І головне – знати міру: якою б смачною не була ця запашна красуня, захоплюватися не варто.
Навіть неповний перелік усього, що містить м’якоть дині, вражає: вода, цукри і крохмаль, білки, харчові волокна, вільні органічні кислоти, калій, залізо, вітаміни С, РР, В1, В2, каротин, фолієва кислота, магній, фосфор, кальцій, інозит, кремній. 

Вживаючи диню, ми здійснюємо профілактику атеросклерозу, серцево-судинних захворювань, знижуємо рівень холестерину в крові, вона є непоганим заспокійливим засобом і добре втамовує спрагу.
У сучасній медицині диню використовують в основному для очищення кишечнику (її м’якоть має проносний ефект), що, до речі, допомагає і в боротьбі із зайвою вагою. 

Задля зниження ваги корисний також сік дині в поєднанні з яблучним і томатним (у співвідношенні 1:2:1). Сік також допомагає при нежиті, сечокам’яній хворобі (радять пити з відваром петрушки) і виганяє з організму глистів (радять приймати по склянці соку вранці натщесерце). А компрес із динної м’якоті на груди полегшує стан при бронхітах, пневмоніях і астмі. М’якоть дині й динячі шкурки радять прикладати до наривів і синців, щоб вони швидше проходили.
Їсти диню можна майже всім. Але є і протипоказання. Обережно ставитися до цього продукту потрібно:
– годувальницям – у малюка можуть виникнути проблеми з випорожненням;
– хворим на діабет;
– хворим на виразку шлунка або дванадцятипалої кишки.