Сьогодні, 20 квітня, у Токмаку із самого ранку йшов дощ. Затяжний дощ. І здавалося що то сама природа плаче. Плаче разом з рідними, друзями, колегами, токмачанами, які провели в останню путь людину-легенду нашого міста, видатного футболіста і тренера вищої категорії, президента Токмацької федерації футболу Якова Костянтиновича Очкаленка.
Його життя
на 70 році обірвала підступна
хвороба 18 квітня. І ця
звістка приголомшила усіх, хто знав Якова Костянтиновича, хто з ним грав у
футбол, працював, хто жив по-сусідству.
Церемонія прощання розпочала біля під`їзду багатоквартирного будинку по вулиці Шевченка, де жив Яків Костянтинович. Звідси, від рідного порогу його проводжали в останню путь.
Панахида по новопреставленому рабу Божому Якову проходила на стадіоні «Авангард», директором якого він був призначений у березні 1979 року.
З малечку Яків
Очкаленко був закоханий у футбол, грав за різні юнацькі команди. Розпочав виступи в аматорському футбольному
клубі «Дизеліст» (Токмак) у 1968 році, на
позиції гравця голкіпера.
Граючи у футбол на чемпіонаті Запорізької області, Яків Очкаленко кілька разів був визнаним кращим воротарем, а граючим тренером приводив команду «Авангард», а далі «Дизеліст» до перемог у чемпіонаті та володарстві Кубком.
Під його керівництвом токмацька команда грала на чемпіонаті України серед трудових колективів, здобула 4 перемоги у Спартакіадах Запорізької області, машинобудування, чемпіонаті ДСТ «Авангард», ДТС «Україна».
Грав у командах другої ліги радянського футболу.
Здобувши певний життєвий та футбольний досвід Яків Очкаленко зайнявся тренерською діяльністю. Серед його вихованців такі знамениті футболісти, як Олександр Заєць – учасник Чемпіонату СРСР «Металург» Запоріжжя, вища ліга, 1984 рік, Андрій Оберемко – срібний призер Чемпіонату Європи серед молоді «Динамо» Київ, 2006 рік, Сергій Артеменко – учасник Чемпіонату України «Чорноморець», Одеса, вища ліга, 1994 рік, Василь Василенко – учасник Чемпіонату СРСР «Дружба», Бердянськ, друга ліга, 1987-1989 роки, Денис Бобров – учасник Чемпіонату України «Титан» Армянськ, 2 ліга, 2010 рік, нині голкіпер збірної команди Французького легіону та інші.
Тренерській роботі Яків Костянтинович віддав все своє життя
в якості позаштатного тренера та тренера- викладача. Більше 30 років очолював Токмацьку міську федерацію
футболу. Завдяки його наполегливості та безмежній любові до спорту у нашому місті 35 років поспіль проводиться Кубок з міні-футболу,
розвивається спорт для усіх вікових груп.
Яків Очкаленко нагороджений Почесною грамотою Запорізької обласної ради, медаллю «За вклад у розвиток м. Токмак», нагороджений урядом України «За працю та звитягу».
Не дивлячись на
дощ, що переходив у весняну зливу, на стадіон прийшли вихованці Якова
Костянтиновича, футболісти і спортсмени, друзі і колеги, рідні і сусіди, всі, хто
знав його.
На траурному мітингу виступили директор міського ринку Олександр Шпагін, Токмацький міський голова Ігор Котелевський, завідувач відділу у справах молоді і спорту Валерій Шаповал, які говорили про смерть Якова Костянтиновича як величезну втрату для нашої громади, висловлювали щирі співчуття його дружині Тетяні Георгіївні, дітям, рідним і близьким.
Настоятель Свято-Сергіївського храму отець Володимир відслужив панахиду.
Потім відбулася церемонія прощання, під час якої до гроба з тілом покійного лягали квіти, букети квітів і вінки із сумом і скорботою Якову Костянтиновичу від усіх, хто його знав, хто поважав, хто любив, як тренера і батька...
Потім усі
присутні на церемонії прощання пройшли за автомобілем-катафалком і здійснили
коло пошани по стадіону, що був дєтіщем
Якова Костянтиновичем, його місцем роботи і другим домом.
Коли автомобіль з
тілом Якова Костянтиновича направився на вихід стадіону пролунали оплески на
честь людини-легенди, яка присвятила своє життя футболу, виховала не
одне покоління справжніх спортсменів, вчила їх мудрості та відповідальності за
справу, яку вони обрали.
Поховали Якова
Костянтиновича у Токмаку, на центральному кладовищі.
Михайло АРМАН,
Людмила
АРМАН,фото
Відео монтується