Після перших осінніх заморозків у Токмаку почався листопад, не місяць року, а процес падіння пожовклого листя. Щоранку, йдучи на роботу, багато хто з наc помічає, як старанно двірники махають мітлами, гребуть граблями, очищають подвір’я, сквери нашого міста від опалого листя.
Його потім вивозять тракторами на сміттєзвалище, а от у приватному секторі зовсім інша картина. Приватний сектор димить. Купи опалого листя люди продовжують спалювати, спалюють, не дивлячись на заборону, на невдоволення сусідів, які змушені дихати димом і канцерогенами.
А ось у Польщі громади знаходять принципово інше вирішення
злободенної у нас осінньої проблеми.
У складі делегації
журналістів регіональних ЗМІ України ( газети, телебачення, інтернет –
видання) я брала участь у навчальному візиті до Республіки
Польща, що був організований Швейцарсько-українським проектом «Підтримка
децентралізації в Україні» DESPRO спільно з Польським Фондом
Міжнародної Солідарності Solidarity Fund PL у співпраці з Фондом «Демократичне товариство Схід».
Тож поділюсь враженнями від
побаченого у Польщі.
Місто Зєльонка розташоване біля Варшави ( столиця Польщі), тут проживає 20 тис. жителів.Коли ми проїжджали затишними вулицями цього міста, то побачили , як люди на території своїх будинків згрібали і пакували опале листя в мішки. Зайшовши у приміщенні уряду гміни, ми побачили оголошення: «Тут можна отримати мішки на листя».
 |
| Л.Арман в приміщенні уряду гміни Зельонка ( Польща) |
Виявляється,
влада міста Зельонка видає людям
безкоштовно не тільки мішки для збору опалого листя, а й реагенти
для компостів. Його може зробити зі свого листя кожен охочий, а
потім використати їх на городі як натуральне добриво.
Утім, переважну більшість осіннього листя жителі міста Зельонка здають на фірму, яка переробляє його на промисловій основі.
У британському Бірмінгемі на опале листя подивилися під іншим кутом зору: тут воно — джерело доходів. Виготовляють із нього не що інше, як дрова. Щоправда, «поліна» мають вигляд таблетки, але ефект такий само, як і від дров. Проте якщо масова заготівля дров — означає вирубування лісів, то тут жодної шкоди природі. Технологія виробництва екодров полягає не лише в сушінні та пресуванні біомаси (до слова, на одно поліно йде приблизно один великий сміттєвий пакет із листям). У кінцевий продукт британці додають віск, котрий «зв’язує» компоненти і є додатковим пальним. При цьому одне поліно горить 2—3 години, що втричі довше за дерев’яне.
В Індії, та і загалом у Південно-Східній Азії, уже давно замислилися над можливістю використання опалого пальмового листя. Його тут збирають, замочують у воді, ретельно промивають, сушать. Висушене листя кладуть під гарячий прес відповідної форми. Виходить дуже гарний термостійкий екопосуд.
Людмила АРМАН