Фотомайстер Олександр Давлад зафіксував для нас Токмак 60-70-их років минулого століття у його неповторності, у буднях та святах. Чорно-білі фотографії зафіксували для нас і прийдешніх поколінь Токмак таким, яким його побачити у нас уже немає змоги. Ці унікальні світлини розповідають про минуле нашого міста, про історичні будівлі і вулицю Торговий ряд, що залишилися лише у пам`яті мешканців старшого віку.
У ці дні у Токмацькому міському краєзнавчому музеї
проходить виставка фотографій
«Токмак ретро». Ми зустрілися з її автором – Олександром Давладом - для розмови
про реалізацію юнацької мрії купити фотоапарат, про історії фотографій старого Токмака і життя його мешканців.
Стала мрія реальністю
Токмачанин Олександр Давлад народився у жовтні 1938 року у селі Солодка Балка Токмацького району.
У його житті було босоноге дитинство, війна і окупація, звірства нацистів, важкі і голодні післявоєнні роки. Після смерті мами він став круглим сиротою і виховувався у дитячому будинку, що розташовувався у Токмаку по вулиці Гагаріна. Після закінчення механічного технікуму Олександр почав працювати на заводі імені Кірова.
І мріяв купити наручний годинник, велосипед і фотоапарат.
Власний дзеркальний фотоапарат моделі «Зенит-С» , на свої зароблені Олександр купив повернувшись на завод імені Кірова після служби в армії. Було це на початку 60-их років минулого століття.
Відтоді захоплення фотосправою стало невідємною частиною життя Олександра Давлада, в об’єктив його фотоапарата потрапляли його друзі і майбутня дружина, колеги по роботі, викладачі і студенти технікуму. Він фіксував усі події, що відбувалися на заводі, що на той час розширював виробництво, і у місті, що змінювало свої обриси, зростало новими мікрорайонами і висотними будинками.
Панорамні фото Токмака з висоти … труби котельні
У доробку фотомайстра є чимало панорамних фотографій нашого міста , які зроблені з незвичних ракурсів. Ось знімок зроблений в 60-их роках, його автору довелося залазити на трубу котельні, що на вулиці Гагаріна. З висоти як на долоні видно територію міського ринку, біля нього - будівля бази Райспоживспілки, нині торгівельна база «Восток». Через декілька років тут «виростуть» багатоповерхівки готелю «Весна» і «ташкентського» будинку. Його назвали так, бо він став домівкою для переселенців зі столиці Узбекистану, що у квітні 1966 року був зруйнований потужним землетрусом.
Справа на панорамі – вид на новобудови вулиці Революційна. На передньому плані працює підйомний кран - йде будівництво багатоповерхівки, де згодом відкриють гастроном «Ластівка». Поруч у невеличкому сквері, огородженому парканом, стоїть пам'ятник Богдану Хмельницькому, який згодом переставлять на вулицю Шевченка. На роздоріжжі вулиць Революційна і Гоголя стояв охайний з палісадом будиночок, біля якого була зупинка міських автобусів. Нині цих споруд немає, сьогодні все це територія площі Визволення і автостоянка.
Зимові розваги
токмачан
Це зараз ми звикли до помірних європейських погодних умов взимку: трішки снігу притрусить, а потім мінусова температура знову змінюється на «плюс». А колись, як пригадують токмачани, зими були справді суворими і сніжними.
В архіві фотомайстра збереглися фото засніженого Токмака початку 60-их років.
 |
| Новорічна ялинка на вулиці Торговий ряд |
 |
| На вулиці Торговий ряд. |
 |
| У міському парку |
 |
| Токмак.Вулиця Революційна |
 |
| Засипаний снігом міський сквер. |
В 1964 році по дорозі до села Червоногірка Олександр Давлад зробив фото, на якому студенти технікуму з викладачем історії Романом Сляднєвим вирушили у лижний похід.
На іншому фото – діти і Роман Сляднєв на ковзанах на ковзанці у міському парку.
У ті роки Олександр Давлад працював у відділі головного конструктора і зафіксував зимові розваги колег: ось вони усім відділом катаються на лижах, ось з дітьми роблять сніговика, катаються на санках.
Скільки радості, скільки позитивних емоцій зафіксовано на фото 60-річної давнини.
Річку Токмачку не
впізнати
У 1958 році Олександр Давлад зробив фотографію з візерунчастим мостом через річку Токмачка, що була тоді невеликим струмком.
20-річний О.Давлад ( на фото справа) на містку через річку Токмачку. 1958 рік
Цей міст з’єднував два береги річки, а пішохідна доріжка з вулиці Леніна, мимо міської бані вела до парку, що на той час був улюбленим місцем відпочинку токмачан. Тут вечорами грав духовий оркестр, на танцмайданчику кружляли пари, діти розважалися на атракціонах, ласували морозивом і солодощами у дерев`яному павільйоні-кафе , працював літній кінотеатр
Навесні нестримні потоки талих снігів знесли цей місток. На його місці зварили інший — простіший, але і його змила весняна повінь.
 |
| Повінь у Токмаку. Річка Токмачка, що вийшла з берегів. |
 |
| Повінь у Токмаку. Весна 1963 року. Вид на вулицю Мира і "Салган". Фото зроблене О.Давладом з паркану цеху №22 заводу імені Кірова |
На фото Олександра Давлада, датованому березнем 1963 року, річку Токмачку було не впізнати: через талі сніги вона вирвалася з берегів і розлилася аж до парку заводу імені Кірова, потекла по міських вулицях, підтопила будинки і городи, перетворила на басейн вулицю Миру і територію дитячого садка «Ручеек», про існування якого нам сьогодні нагадують лише руїни.
 |
| Березень 1963 року. Повінь перетворила на бесейн подвір`я дитсадка "Ручеек" |
 |
| Токмак. Весна 1985-го. Підтоплений парк Чапаєва, кафе "Ветерок" і дитячий майданчик |
«Сфотографуй для нащадків»
Під час зустрічі Олександр Давлад показав нам чимало цікавих фото Токмака, історичні будівлі і вулицю Торговий ряд, що залишилися лише у пам`яті мешканців старшого віку та постали на банерах, що за підтримки міського голови Ігоря Котелевського були відкриті на вікнах краєзнавчого музею у кінці грудня минулого року.
Міський голова Ігор Котелевський також завітав на зустріч з Олександром Давладом і вручив йому Подяку за вагомий внесок у збереження історії рідного міста.
Це відбувалося у присутності хлопчиків і дівчаток гуртка «Дивосвіт», які разом зі своєю керівницею і учасницею виставки майстрів живопису і декоративно-прикладного мистецтва Анною Орел завітали до музею, мали змогу поспілкуватися з фотомайстром, оглянути чорно-білі фото Токмака 60-70-их років минулого століття у його неповторності, у буднях та святах.
Людмила АРМАН,
Михайло АРМАН, фото