Все на
землі від жінки: добро і краса, ніжність і ласка,любов і вірність, музика і
поезія. Ще з давніх-давен, жінка була музою для геніїв усього світу. Саме вона
зі своїм коханням, своїми почуттями підносила душу до неба і втоптувала її в
багнюку, саме її кохання спонукало до життя і через яке хотілось померти. До
205-ої річниці від дня народження Великого Кобзаря і з нагоди жіночого свята, в
дитячій бібліотеці відбулася літературно - музична галерея : « Я їх кохав».
Довгий час існувала думка, що Тарас Шевченко і кохання – речі не
сумісні. Проте на цьому заході учні 11
класу ЗОШ №1, мали можливість подивитися на Тараса Шевченка іншими очима : не
як на генія, Кобзаря, Великого Українця, а як на просту земну людину, якій ніщо
людське не було чуже. І жінки в тому числі. Він кохав і був коханим! Щоразу він
закохувався пристрасно і самозабутньо,писав портрети, присвячував коханим кращі
твори, мріяв, впадав у розпач і страждав, терпів фіаско і знову закохувався.
Хто вони ці музи - жінки? Як виглядали і чим займалися? Та чому не склалися
їхні стосунки? Чому мрія усього його життя про дружину, діточок, родинне щастя
так і залишилося мрією...
Відвідувачі заходу відкрили для
себе нові сторінки життєвого та творчого шляху поета, побачили його як ніжного, вразливого душею,
чистого серцем чоловіка.
Артистично та емоційно з піднесеним відчуттям
художнього слова у виконанні читачів бібліотеки , а саме : Марії та Олександри
Дмітращенко, Лукаш Олександра, Остапюк Марії, Савон Олександри, Цьоми Яни,
Артема Уманського, Рудаковського Кирила,Ткаченко Дарини і Вітер Данила прозвучали
щирі, сповнені душевних мук і переживань вірші поета присвячені коханим жінкам.
Затамувавши подих слухали присутні мелодію струн бандури та чарівний голос
викладача музичної школи Наталії Сердюк, яка виконала пісні на вірші Тараса
Григоровича Шевченка.
І хоча
доля не принесла особистого щастя Тарасові, це не завадило йому стати володарем
людських душ і мрій, співцем Жінки,Матері, Берегині!
Людмила Перепечай,
завідувачка
центральною дитячою бібліотекою