Він легкий і ніжний,
романтично танцює у вихорах
вітру і застилає місто прозорим серпанком. Він - білий і пухнастий, у ці травневі дні перетворює все
навколо у зимову казку. Він - тополиний пух: сильний
алерген і страшний сон чутливих людей.
Років так 50-60 тому тополі
були улюбленими деревами спеціалістів з
озеленення Токмака. І не дивно, адже
тополі швидко ростуть, вони відносно стійкі до шкідливих впливів міста, великі
клейкі листя дерева вловлюють максимально велику кількість пилу. Є у тополь ще одна особливість:
в кінці весни, у травні величезні грона
білого пуху обліплюють кожне дерево, чим воно старше, тим більше «сніжить».
Та, на жаль, у більшості токмчан зовсім немає бажання милуватися травневим
«снігопадом» розкішних тополь, що ростуть біля міської ради і дитячого
майданчика по вулиці Центральна, на території лікарні.
 |
| Розкішні кетяги тополиного пуху під вікнами мерії |
 |
| "Сніжить" білим пухом тополя біля поліклініки. А скільки їх таких на території лікарні! |
Адже тополиний пух
забиває ніс, лізе в очі, прилипає до рук і ніг перехожих, подразнюючи шкіру і
дітей, і дорослих. Особливо ненависними
дерева стають для чутливих токмачан, у яких алергія на тополиний пух ( вірніше пилок, що він
розносить) загострюється, а сильний
кашель і нежить не дають алергікам спокою.
Як боротися з цією проблемою? Фахівці рекомендують
повністю ліквідувати контакт з алергеном. В
деяких населених пунктах старі тополі, що «сніжать», давно вже вирубали. Будемо сподіватися, що це
зроблять і в нашому місті, ну хоча б в центрі, біля дитячого майданчика ( щоб
можна було спокійно відпочивати мамам з маленькими дітьми). Або спиляти старі
тополі на території лікарні, щоб
пацієнти стаціонарних відділень не ховалися від тополиного «снігопаду» по
палатах….
Людмила АРМАН
Михайло АРМАН, фото