Протягом лютого та березня у Токмацькій та Бердянській територіальних громадах розпочалась реалізація проекту «Жіночі обличчя громади», в рамках якого було підготовлено 20 відео-інтерв’ю з жінками, які змінюють свої громади на краще.
Мета проекту — привернення уваги до жінок, які роблять значний внесок у розвиток своїх громад та соціально-економічну і культурну розбудову територій.
Гендерний аналіз українського суспільства виявляє проблемні зони, що потребують активного втручання з боку держави та суспільства, і є відправними пунктами процесу формування гендерної політики. Ці зони гендерної рівності або ж нерівності у суспільстві були визначені в документах ІV Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок 1995 року. Серед них найгострішими для України вчені та політики називають сферу зайнятості, політику, охорону здоров’я, проблеми освіти, гендерне насильство, торгівлю людьми, становище жінок з особливими потребами та жінок, які виховують дітей з інвалідністю. Проблеми недоступності якісної освіти, роботи, поєднання материнства та кар’єрного зростання, включення жінок до процесів прийняття рішень стають цілями першого рівня, які виконують роль сходинок до глобальної мети – подолання бідності, поліпшення умов життя, формування умов для всебічного розвитку людської особистості.
- Традиційно в Україні та українському суспільстві жіноцтву автоматично присвоюється статус «Берегині», оскільки саме це стереотипно вважається «основною роллю» жінки у громаді та сім’ї. Вважаю такий підхід неприпустимим, адже саме «завдяки» стереотипам знівельовано роль жінки як політикині, керівниці, науковиці, депутатки, мерки тощо»,- розповідає голова організації «Локатор-Медіа», кандидатка економічних наук, радниця міського голови Токмака та авторка цього проекту Наталя Криворучко.
Потрошки суспільство звикає до того факту, що жінка – це не лише тільки мати, господиня, дружина, а це, у першу чергу, повноправний член суспільства та суспільно-політичного, громадського життя. На жаль, ситуація у гендерній політиці, яка тривала довгі часи, призвела до фактичної «невидимості» досягнень жінок на рівні громади.
У наслідок того, що немає позитивних практик обміну досвідом між жінками на рівні громади /громад виникає хибна думка щодо того, на скільки плідно представлені жінки у різних сферах діяльності у громаді. Особливо це стосується малих та сільських громад, адже навіть доступ до Інтернету на таких територіях обмежений (за статистикою лише 10% території колишнього Токмацького району має вільний доступ до мережі Інтернет), у більшості таких громад немає власного комунального телебачення.
Ситуація з відсутністю можливостей для популяризації власної діяльності, поширення її результатів на рівні власної громади та за її межі породжує негативний наратив щодо активності жінок та дівчат-підлітків, поглиблює гендерний дисбаланс, знижує рівень упевненості у своїх силах. Проблема підсилюється в умовах COVID-19, коли більшість жінок вимушені залишатися вдома, беручи на себе основний тягар хатньої роботи, виключення із громадського життя, скорочуючи власну активність.
Даний проект спрямований на те, щоб за допомогою відео-контенту привернути увагу громади до діяльності жінок-активісток, політикинь, науковиць тощо, які працюють на території Токмацької ТГ (центр громади має офіційний статус депресивної території), Молочанської ТГ (мала громада) та Бердянської ТГ.
Від міста Токмака участь у проекті взяли: Наталія Федорченко, Людмила Арман, Валентина Мелай, Наталія Білик, Тетяна Коржик, Марина Таран, Світлана Утєнкова, Раїса Корольова, Наталія Стрєльцова, Тетяна Симоненко.
Відео сюжети можна переглянути за наступними посиланнями:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLsLiUQmUxj8wG305gj1GblIyZkStvvfoT;
https://www.facebook.com/mtb.tokmak
https://www.facebook.com/lokatormedia
Проєкт «Жіночі обличчя громади» впроваджується у рамках іншого проекту «Просування участі жінок у політиці та протидія ґендерним стереотипам», який Запорізький благодійний фонд «Єдність» за майбутнє» реалізував в партнерстві з Національним Демократичним інститутом завдяки щедрій підтримці британського народу через Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку в рамках Фонду розвитку ефективного врядування.