Історичний ракурс. Токмак і Молочанськ на мапі Мелітопільської округи

Як ми  повідомляли, до народного депутата та лідера політичної сили «Команда Сергія Мінько» звернулася ініціативна група активу Молочанська  з проханням посприяти виходу  Молочанської  територіальної громади з Пологівського району та приєднання її до укрупненого Мелітопольського району. 

Як виявилося, це бажання  має вагомі підстави і своїми коренями сягає у 20-ті  роки минулого століття, коли Великий Токмак і Велико-Токмацький район, Молочанськ і Молочанський район входили до Мелітопільської округи - адміністративно-територіальної  одиниці   в УРСР з  1923 по 1930 роки.

Мелітопільська округа — з окружним центром  у місті Мелітополь – була

утворена 12 квітня 1923 року у складі Катеринославської губернії. На момент утворення складалася з 15 районів. На півночі округа межувала з Запорізькою округою та Криворізькою, на заході з Херсонською, на сході Маріупільською округою. На півдні омивалася Азовським морем.

У Токмацькому міському краєзнавчому музеї зберігається мапа Мелітопольської округи в адміністративних межах на 1 січня 1930 р., до складу якої входило 20 районів, у тому числі  Молочанський і Велико - Токмацький райони.

Перелік сільських рад, що у 1930 році входили до складу Молочанського і Велико-Токмацького районів

До складу Молочанського району входило 26 сільских рад, а до складу Велико-Токмацького району – 11 сільських рад.

Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 736 166 мешканців (48,16% чоловіків і 51,84% жінок). З них 49 049 були міськими, а 687 117 — сільськими жителями.

За національним складом 57,7% населення були українці, 25,0% —росіяни, 6,84% —болгари, 5,99% —німці, 2,0% —євреї .

Національний склад населення районів та міст Мелітопільської округи за переписом 1926 р.

 

№	місто/район	населення	українці	%	росіяни	%	євреї	%	німці	%	молдавани	%	болгари	%	греки	%	інші	%
1	Мелітополь	25 289	5 172	20,5%	9 749	38,6%	8 583	33,9%	440	1,7%	12	0,0%	204	0,8%	59	0,2%	1 070	4,2%[3]
2	Якимівський район	44 242	21 060	47,6%	19 089	43,1%	205	0,5%	168	0,4%	23	0,1%	3 374	7,6%	40	0,1%	283	0,6%
3	Великобілозерський район	38 763	37 856	97,7%	602	1,6%	124	0,3%	23	0,1%			7	0,0%	2	0,0%	149	0,4%
4	Великолепетиський район	28 481	19 098	67,1%	6 794	23,9%	504	1,8%	6	0,0%			2	0,0%	4	0,0%	2 073	7,3%[4]
5	Велико-Токмацький район	40 582	35 266	86,9%	2 581	6,4%	1 912	4,7%	585	1,4%			24	0,1%	11	0,0%	203	0,5%
6	Великий Токмак	9 291	4 667	50,2%	2 122	22,8%	1 898	20,4%	441	4,7%			15	0,2%	11	0,1%	137	1,5%
7	Велико-Токмацький район (села)	31 291	30 599	97,8%	459	1,5%	14	0,0%	144	0,5%			9	0,0%			66	0,2%
8	Верхньорогачицький район	34 798	29 661	85,2%	2 750	7,9%	161	0,5%	1 959	5,6%	7	0,0%	11	0,0%	1	0,0%	248	0,7%
9	Веселівський район	33 148	23 962	72,3%	8 794	26,5%	50	0,2%	215	0,6%	18	0,1%	3	0,0%	1	0,0%	105	0,3%
10	Вознесенський район	25 142	14 879	59,2%	9 936	39,5%	30	0,1%	67	0,3%	2	0,0%	67	0,3%	3	0,0%	158	0,6%
11	Другопокровський район	46 171	23 208	50,3%	14 062	30,5%	139	0,3%	24	0,1%	1 371	3,0%	4 180	9,1%	5	0,0%	3 182	6,9%[5]
12	Генічеський район	59 947	32 954	55,0%	23 939	39,9%	1 953	3,3%	250	0,4%	10	0,0%	65	0,1%	96	0,2%	680	1,1%
13	Генічеськ	9 946	2 702	27,2%	5 162	51,9%	1 779	17,9%	27	0,3%	3	0,0%	18	0,2%	65	0,7%	190	1,9%
14	Генічеський район (села)	50 001	30 252	60,5%	18 777	37,6%	174	0,3%	223	0,4%	7	0,0%	47	0,1%	31	0,1%	490	1,0%
15	Іванівський район	35 573	27 225	76,5%	8 101	22,8%	69	0,2%	83	0,2%			12	0,0%	6	0,0%	77	0,2%
16	Кізлярівський район	34 732	20 289	58,4%	8 691	25,0%	67	0,2%	4 319	12,4%	12	0,0%	105	0,3%	41	0,1%	1 208	3,5%[6]
17	Коларівський район	32 947	4 978	15,1%	2 136	6,5%	34	0,1%	939	2,9%	211	0,6%	24 471	74,3%	57	0,2%	121	0,4%
18	Михайлівський район	35 218	19 174	54,4%	15 053	42,7%	477	1,4%	174	0,5%	2	0,0%	8	0,0%	8	0,0%	322	0,9%
19	Молочанський район	35 712	10 069	28,2%	2 815	7,9%	283	0,8%	22 176	62,1%	2	0,0%	40	0,1%	11	0,0%	316	0,9%
20	Нижньосірогозький район	31 455	16 116	51,2%	12 096	38,5%	36	0,1%	13	0,0%	3	0,0%	7	0,0%	1	0,0%	3 183	10,1%[7]
21	Новотроїцький район	44 937	33 381	74,3%	10 741	23,9%	138	0,3%	149	0,3%	4	0,0%	23	0,1%	4	0,0%	497	1,1%
22	Ногайський район	23 190	14 792	63,8%	7 761	33,5%	193	0,8%	101	0,4%	4	0,0%	239	1,0%	14	0,1%	86	0,4%
23	Ногайськ	4 523	1 537	34,0%	2 431	53,7%	186	4,1%	83	1,8%	4	0,1%	220	4,9%	3	0,1%	59	1,3%
24	Ногайський район (села)	18 667	13 255	71,0%	5 330	28,6%	7	0,0%	18	0,1%			19	0,1%	11	0,1%	27	0,1%
25	Пришибський район	15 955	1 549	9,7%	1 843	11,6%	96	0,6%	12 346	77,4%			1	0,0%			120	0,8%
26	Терпіннівський район	20 180	7 503	37,2%	12 258	60,7%	22	0,1%	26	0,1%	3	0,0%	5	0,0%	1	0,0%	362	1,8%
27	Цареводарський район	23 585	1 673	7,1%	4 203	17,8%	18	0,1%	29	0,1%	29	0,1%	17 494	74,2%	31	0,1%	108	0,5%
28	Чернігівський район	26 119	25 405	97,3%	330	1,3%	207	0,8%	25	0,1%	2	0,0%	19	0,1%	2	0,0%	129	0,5%

 

Рідна мова населення Мелітопільської округи за переписом 1926 року, %[*]

	населення	українська	російська	інша
м. Мелітополь	25 289	11,0	75,8	13,1
Великобілозерський район	38 763	97,5	1,7	0,8
Великолепетиський район	28 481	63,6	34,8	1,6
Великотокмацький район	40 582	81,7	14,2	4,1
Верхньорогачицький район	34 788	76,3	17,2	6,5
Веселівський район	33 148	70,3	28,7	1,1
Вознесенський район	25 142	46,9	52,1	1,0
Генічеський район	59 947	45,5	52,2	2,3
Другопокровський район	46 171	50,2	30,9	18,9
Іванівський район	35 573	75,3	24,0	0,6
Кізлярівський район	34 732	46,2	38,1	15,7
Коларівський район	32 947	12,6	9,1	78,2
Михайлівський район	35 218	52,0	46,2	1,8
Молочанський район	35 712	23,8	12,9	63,3
Нижньосірогозький район	31 455	48,1	43,4	8,4
Новотроїцький район	44 937	68,7	30,1	1,3
Ногайський район	23 190	53,6	44,9	1,5
Пришибський район	15 955	7,0	15,4	77,7
Терпіннівський район	20 180	11,9	87,7	0,4
Цареводарський район	23 585	5,2	20,2	74,6
Чернігівський район	26 119	96,2	2,7	1,1
Якимівський район	44 242	44,0	47,6	8,4
Мелітопільська округа	736 156	52,4	32,6	15,1

 

Молочанський (Гольдштадський) район  — німецький національний район у складі УРСР  існував у 1924 — 1939 роках. Центр — село (з 1938 року — місто) Молочанськ.

Молочанський район створений 11 червня 1924 року з колишніх Богданівської і Молочанської (Гольдштадської) волостей в складі Бердянської округи як район з переважаючим німецьким населенням.

3 червня 1925 року Молочанський район перебував у  складі Мелітопольської округи, а після її ліквідації 15 вересня 1930 року  перейшов у безпосереднє підпорядкування республіці. 27 лютого 1932 року ввійшов до складу Дніпропетровської області.

17 лютого 1935 року з частини Молочанського району шляхом виділення з 11-х сільрад: Олександротальської, Гнадетнальської, Гросвейдської, Лібенауської, Маківської, Рікенауської, Вальдгеймської, Гнаденфельдської, Замостянської, Ліхтенфельдської та Широко-Ярської був створений Ротфронтівський район. Адміністративним центром якого була  менонітська колонія Вальдгейм, яку 31 серпня 1935 було перейменовано на село Ротфронтстворений Ротфронтівський район.

У січні 1939 року Молочанський район було вилучено зі складу Дніпропетровської області і передано до складу новоутвореної Запорізької області. Часті зміни величини району, приєднання та від’єднання сільрад і населених пунктів привносили дезорганізацію, а отже, відігравали деструктивну роль у національному житті адміністративно-територіальної одиниці.

26 березня 1939 року Молочанський район ліквідований з приєднанням території до Михайлівського та Велико- Токмацького районів.

Сільради колишнього Молочанського району, які перебували  у складі Ротфронтівського району були розподілені між Велико-Токмацьким, Ново-Василівським і Чернігівським районами Запорізької області.

17 листопада 1993 року  місто Молочанськ  передано зі складу Токмацької міської ради до складу Токмацького району, який був ліквідований у минулому році.

Зараз Молочанськ є центром Молочанської об’єднаної територіальної громади, що разом з Токмацькою ОТГ з центром у Токмаку, входить до укрупненого Пологівського району.

Людмила АРМАН,

в.о. директора Токмацького міського краєзнавчого музею