Масляна - одне з найдавніших свят, що прийшло до нас ще з часів Київської Русі. У
цьому році тиждень
Масляної розпочався 24 лютого і триватиме до
1 березня. Після цього почнеться Великий піст.
В цій
публікації «Токмацька порадниця» розповість про те, які
існують традиції і звичаї, пов'язані з цим світлим і дуже давнім святом.
Історія Масляної
У
дохристиянську пору святкування Масляної було приурочено до весняного рівнодення, яке у
ряді народів, що використовують сонячний календар, також було початком
нового року. Нинішню назву свято отримало після прийняття християнства на Русі.
Православна Церква намагалася скасувати всі нагадування про язичництво.
Тому з XVI століття на Русі ввели церковне свято Сирна седмиця, або
М'ясопуст, яке передує Великому посту. У цей час потрібно було,
поступово відмовляючись від спокус, підготувати свою душу і тіло до покаяння,
пробачивши образи і примирившись з рідними і близькими. В останній тиждень перед
постом не можна вживати м'ясо, проте дозволяється їсти рибу і продукти з
молока. Тому в народі Сирна седмиця отримала назву Масляна.
Традиції на Масляну
Масляна -
стародавнє слов'янське свято. В цей час всі проводжають зиму і готуються до
швидкого приходу весни і тепла. Проводжаючи зиму, слов'яни влаштовували гучні
гуляння. Проводилися кулачні бої, діти каталися на санках, конях. Всі разом
співали масляні пісні, колядки, частівки. Одним словом, веселилися, як могли і
хотіли.
Головний символ свята — млинці, що символізують сонце. Також печуть оладки, пироги, сирники, пончики і булочки.
Крім
млинців головними атрибутами свята є народні забави і опудало Масляної.
Звичаї
і ритуали Масляної
Про
те, що на Масляну потрібно їсти млинці, знає кожен. Однак існує ще кілька
звичаїв. Так, наприклад, на свята було прийнято дарувати подарунки. Та не
прості, а з сенсом. Найчастіше в дар приносили посуд. Бажано - срібний.
За
традицією, Масляний тиждень починається з понеділка і закінчується у неділю
феєричним спалюванням опудала. Кожен день цього свята унікальний і наповнений
глибоким змістом. У кожного з них своя назва і ритуали, які неодмінно потрібно
було виконувати.
Понеділок
- зустріч. У цей день закінчували підготовку розваг, ходили по гостях і
випікали перший святковий млинець. Його традиційно віддавали біднякам - за
поминання душ покійних.
Вівторок
- загравання або, по-простому, сватання: в селі в цей день влаштовували
оглядини. Час обрано неспроста - у Великий піст весілля грати було не можна. Тому
молодь знайомилася під час Масляного тижня з далекосяжними цілями.
Середа
- ласунка. В масляну середу матір дружини пече млинці і пригощає ними
зятя. Вважається, що чим багатший її стіл, тим більше теща благоволила до
чоловіка своєї дочки. Саме від традицій цього дня виник крилатий вислів «до тещі на
млинці».
Четвер
- розгул. У четвер з розмахом починалася Широка Масниця. І, звичайно ж,
жодний святковий тиждень не проходив без ігор: хороводи, пісні
всім двором, катання з гірки, стрибки через багаття, кулачні бої, все це в
супроводі пісень і танців.
П'ятниця
- тещині вечірки. У цей день, навпаки, мати дочки сама навідується в будинок до
зятя, і той так само повинен нагодувати її символом Масниці. Причому приходить
теща не одна, а з подружками, щоб
похвалитися перед ними, яку повагу їй надає зять.
Субота
- зовицині посиденьки. У передостанній день Масляного тижня молоді
невістки запрошували до себе в гості родичів чоловіка, в першу чергу, зовиць.
Неділя
- проводи. Народ починав підготовку до Великого посту. Просили вибачення у
близьких, поминали померлих. Всю їжу доїдали, а що залишалося - спалювали.
Ретельно мили посуд, а потім йшли в лазню.
Урочисте спалювання Марени
В
останній день святкового тижня за традицією спалювали Марену
- опудало
Масляної, яке всі 7 днів тижня носили на жердині по селу або місту. У древніх
слов'ян Масляна вважалася святом в честь Марени, язичницької богині. Марена
уособлює процес як вмирання, так і відродження. У неї дві особи. Взимку, під
час «смерті» природи, - це байдужа холодна чаклунка. Навесні і влітку -
дівчина-красуня, повна життя. Опудало Масляної уособлювало Марену.
Спалюючи
її, народ знищував тільки її зимову іпостась і просив повернутися в новому
образі, принести радість, достаток, урожай!
Попіл від опудала розвіювали по окрузі над полями,
щоб він задобрив і удобрив землю, і щоб
прийдешній рік був врожайним.
Відео і фоторепортаж про святкування Масляної у Токмаку у 2019 році дивіться, будь ласка, за цим посиланням
Шановні токмачани та гості нашого міста.
1 березня запрошуємо вас на свято «Токмацька
Масляна», що відбудеться об 11.00 на площі міського Будинку культури.
